Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.11.2020 р. № 4617/ІПК/99-00-04-05-03-06

 Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула Ваше звернення від … щодо нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Статтею 19 Конституції України визначено, зокрема, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 10.3 ст. 10 Кодексу передбачено, що питання встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) вирішують місцеві ради в межах повноважень, визначених Кодексом.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

Підпунктом 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи: житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах.

Квартира – це ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

У разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній сумісній власності кількох осіб, платники податку визначаються таким чином:

якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку (п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 Кодексу). 

Отже, фізичні особи, власники об’єктів житлової нерухомості – квартир, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, незалежно від розташування таких квартир.

Щодо пільг з податку

Пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені п. 266.4 ст. 266 Кодексу.

Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Кодексу).

База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується, зокрема, для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік) (п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Кодексу).

Крім того, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності, зокрема фізичних осіб.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів (п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Кодексу).

Отже, пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності таких осіб - платників податку, визначені Кодексом незалежно від їх соціального статусу, майнового стану та рівня доходів.

Також місцеві ради встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб, які визначаються виходячи з майнового стану та рівня доходів таких осіб.

Водночас зазначаємо, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема щодо права на користування пільгою із сплати податку та нарахованої суми податку.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.