Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо порядку провадження господарської діяльності із реалізаціїпального та складання й реєстрації акцизних накладнихі повідомляє таке.
Пунктом 528 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
У зверненні Товариство зазначає, що було зареєстровано у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового 26.04.2019 року. Станом на 1 липня 2019 року залишки пального в системі електронного адміністрування реалізації пального у Товариства були відсутні.12 липня 2019 року Товариством було отримано ліцензію на право оптової торгівлі, за відсутністю місць оптової торгівлі.
За період з 18.07.2019 р. по 31.07.2019 р. Товариством було реалізоване пальне, отримане від постачальників, кінцевим споживачам, які не є платниками акцизного податку. Фактичне відвантаження споживачам, які не є платниками акцизного податку, такого пального здійснювалась з пересувного акцизного складу постачальника, який був розпорядником такого пересувного акцизного складу, та здійснював його поставку на умовах DDP Інкотермс 2010.Перехід права власності на пальне до Товариства відбувалось одночасно з відвантаженням пального кінцевим споживачам, які не є платниками акцизу.
Тобто, Товариство самостійно не здійснювало транспортування пального, не є розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного, оскільки не має власних або орендованих приміщень,територій на яких зберігається пальне, та не має власних або орендованих транспортних засобів для переміщення/зберігання пального.
Враховуючи вимоги Кодексу, які набули чинності з 01.07.2019 року та Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 19 червня 2019 року № 262, Товариство запитує:
До питання 1 та 2.
Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема але не виключно, суб'єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України та особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.
Згідно з підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст.14 Кодексу визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.
Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, акцизний склад – приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Підпунктом 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що розпорядником акцизного складу є зокрема, суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу).
Акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України (п.п 14.1.6 1 п.14.1 ст. 14 Кодексу).
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);
б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 14.1.224 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу пересувного - суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:
реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;
ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.
Пунктом 232.1 ст. 232 Кодексу зазначено, що у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРПСЕ) в розрізі платників податку - розпорядників акцизних складів / акцизних складів пересувних та акцизних складів / акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом ведеться окремо облік обсягів пального або спирту етилового за кожною умовою оподаткування.
СЕАРПСЕ забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку - розпорядників акцизних складів / акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, зокрема, але не виключно, обсягів пального або спирту етилового в розрізі акцизних складів / акцизних складів пересувних, що містяться у виданих та отриманих акцизних накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Відповідно до пункту 231.1 статті 231 Кодексу платник податку при ввезенні на митну територію України пального, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Згідно п. 231.3 ст. 213 Кодексу особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов'язана скласти акцизну накладну в одному примірнику у разі реалізації пального або спирту етилового:
б) з акцизного складу пересувного:
для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого/зіпсованого/знищеного пального або спирту етилового;
будь-яким іншим особам - не платникам податку.
Згідно пункту 231.5 статті 231 Кодексу при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального або спирту етилового, та акцизні накладні / розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Правила Інкотермс 2010 - це умови поставки в договорі купівлі-продажу товарів та перехід ризиків втрати чи пошкодження товару, а також витрат сторін контракту, пов'язаних із поставкою товару. Правила Інкотермс не регулюють перехід права власності на товар. Так, термін DDP згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС»у редакції 2010 рокуозначає, що продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до місця призначення, та передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця.
Враховуючи вище викладене, якщо перехід права власності на пальне від постачальника до Товариства відбувся під час фактичного відвантаження пального з такого пересувного акцизного складу до місць доставки пального іншим особам (кінцеві споживачі), які є покупцями у Товариства і не є платниками акцизного податку, то розпорядником пересувного акцизного складу, яким здійснювалось його транспортування є власник такого пального, тобто Постачальник.
Оскільки, реалізацію пального суб’єктам господарювання, які не є платниками акцизного податку у розумінні п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст.14 Кодексу (у редакції від 01.07.2019) здійснював Постачальник, як розпорядник акцизного складу пересувного, то зобов’язання складання акцизних накладних та реєстрація їх в єдиному державному реєстрі акцизних накладних виникає у Постачальника з урахуванням діючих на 01.07.2019 норм визначених п. 231.1 статті 231 Кодексу.
Щодо питання 3.
Відповідно до статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481) оптова торгівля пальним - діяльність з придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни йогофізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.
Місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.
Згідно статті 15 Закону № 481 оптова торгівля пальним здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Отже, оскільки Товариство, згідно наданої примірної копії договору, здійснювало придбання та подальшу реалізацію пального (торгівлю) в розумінні Закону № 481, не має власних або орендованих приміщень,територій на яких зберігається пальне, та не має власних або орендованих транспортних засобів для переміщення/зберігання пального, суб’єкту господарювання необхідно було отримати ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |