Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.11.2020 р. № 4676/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства, надіслане до ДПС листом Головного управління ДПС у місті Києві, щодо оподаткування податком на додану вартість послуг з оренди рухомого складу у нерезидентів та надання такого орендованого рухомого складу замовникам для надання послуг з перевезення вантажів як резидентам, так і нерезидентам України, та, керуючись статтею 52  Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство здійснює діяльність за договорами транспортного експедирування. Для виконання послуг із перевезення вантажів Товариство орендує рухомий склад (вагони, цистерни) як у резидентів, так і у нерезидентів України. Крім того, Товариство надає орендований у нерезидента України рухомий склад іншим суб’єктам господарювання - замовникам для надання послуг з перевезення вантажів як резидентам, так і нерезидентам України (у зверненні не зазначено, на яких умовах).

Відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі – Закон № 1955) транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Клієнт - споживач  послуг  експедитора  (юридична або фізична особа), який   за   договором   транспортного   експедирування   самостійно  або  через

представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування визначено Законом України від 04 липня 1996 року №273/96-ВР «Про залізничний транспорт», статтею 1 якого передбачено, що залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери належать до транспортних засобів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Відповідно до статті 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених  статтею 1 Кодексу.  Терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.  

Підпунктом 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до  статті 186 Кодексу.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 Кодексу (пункт186.4 статті 186 ПКУ).

Підпунктом «ж» пункту 186.3 статті 186 Кодексу встановлено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Місцем постачання послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (підпункт «ґ» пункту 186.3 статті 186 Кодексу).

Щодо питання 1

Враховуючи те, що залізничні вагони належать до транспортних засобів і, як зазначено у зверненні, надання послуг з оренди таких вагонів здійснюється нерезидентом, то місцем постачання  послуг з оренди залізничних вагонів відповідно до пункту 186.4 статті 186 ПКУ є місце реєстрації постачальника-нерезидента (за межами митної території України), отже така операція оподаткуванню ПДВ не підлягає.

Щодо питання 2

Звернення не містить інформації, достатньої для однозначної ідентифікації операцій, про які йдеться у зверненні (зокрема, щодо умов та суттєвих обставин операцій, в межах здійснення яких рухомий склад (вагони, цистерни), орендований у нерезидента України, надається замовникам). При цьому надання будь-яких конкретних висновків щодо кожного окремого випадку виникнення податкових взаємовідносин, у тому числі й тих, про які йдеться у зверненні, можливе за результатами аналізу документів та матеріалів, що дадуть змогу чітко ідентифікувати предмет запиту.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52  Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.