Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.11.2020 р. № 4674/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула Ваше звернення від … про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Згідно зі зверненням фізична особа – підприємець є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків і здійснює діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту та консультування з питань оподаткування, (основний) без аудиту.

Клієнтом запитувача фізичної особи – підприємця є інша фізична особа – підприємець, платник єдиного податку другої групи (далі – Підприємець), що здійснює в мережі Інтернет роздрібну торгівлю, зокрема, технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, з їх доставкою замовнику підприємствами поштового замовлення, підприємством поштового зв’язку, кур’єрською доставкою, ТОВ «…».

Оплата товарів здійснюється покупцями через платіжні системи  ТОВ «…» або на поточний рахунок Підприємця, який ним вказується  в смс-повідомленні покупцю, при оформленні замовлення.  

1. Чи зобов’язаний Підприємець застосовувати РРО при продажу товарів у мережі Інтернет, якщо грошові кошти за товари надходять на його поточний рахунок від небанківської фінансової установи на підставі укладеного договору на переказ коштів?

Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – № 265) визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 із змінами та доповненнями.

Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі – Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Так, підпунктом 14 пункту 1 статті 3 Закону № 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу, відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).

Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів i здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів (тобто банківська картка, далі – ЕПЗ) та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією, з використанням ЕПЗ, за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями, з використанням ЕПЗ, мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Водночас, згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист
від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (послугу), і розрахунок за товар (послугу) було здійснено за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) чи небанківських платіжних терміналів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО та видачею споживачу розрахункового документу встановленої форми (чек з РРО).

2, 3. Чи зобов’язаний Підприємець застосовувати РРО при продажу товарів, через мережу Інтернет, якщо грошові кошти надходять на його поточний рахунок?

Чи зобов’язаний Підприємець застосовувати РРО при продажу товарів, через мережу Інтернет, якщо грошові кошти надходять на його поточний рахунок, при цьому місце реалізації товарів у фізичної особи – підприємця не визначено?

Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.09.2020 № 57-0009/53844), Інструкцією про безготівкові розрахунки  в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року № 22, визначено, що безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Отже, при здійсненні оплати виключно в безготівковій форми (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку, без використання ЕПЗ, на рахунок отримувача через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку), застосування РРО є не обов’язковим.

Враховуючи, що у зазначених у зверненні обставинах, покупець безпосередньо отримує товари, замовлені через мережу Інтернет, які доставлені йому підприємством поштового зв’язку, кур’єрською доставкою, ТОВ «Нова Пошта» тощо, Підприємець зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах та забезпечити видачу чеку РРО, в місці отримання споживачем товарів (послуг).

4. Чи зобов’язаний Підприємець застосовувати РРО при продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, через мережу Інтернет, якщо грошові кошти за продані товари надходять на його поточний рахунок та від небанківської фінансової установи на підставі укладеного договору на переказ коштів, при цьому місце реалізації товарів у Підприємця не визначено?

Відповідно до п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, Підприємець зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах та забезпечити видачу чеку РРО, в місці отримання споживачем товарів.

Згідно пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.