X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.11.2020 р. № 4572/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Комунального підприємства (далі – Підприємство) щодо справляння земельного податку (далі − Податок), та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Підприємство поінформувало, що на підставі договору з Харківською міською радою про передачу майна в господарське відання є користувачем нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, але прав власності або користування земельною ділянкою під будинком немає. Підприємство запитує, чи є воно платником Податку за вказаних обставин.

Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань з плати за землю після належного оформлення прав власності або користування земельною ділянкою, викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602.

Обов’язок з декларування плати за землю виникає у власників земельних ділянок та/або користувачів з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п.287.1 ст. 287 Кодексу).

Таким чином у Підприємства не виникає обов’язок з декларування Податку за земельну ділянку, правовстановлюючі документи на яку у Підприємства відсутні.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Підприємство, яке володіє майном у багатоквартирному будинку, свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі має реалізовувати через особу, якій делеговані повноваження (законодавством або

рішенням об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) щодо здійснення державної реєстрації прав на земельну ділянку та яка виконала таку реєстрацію.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).