Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.11.2020 р. № 4577/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо справляння плати за землю(земельного податку та/або орендної плати) (далі − Плата), та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що перебуває на спрощеній системі оподаткування з видом діяльності – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Товариство є власником нежилих приміщень (33/100 частини нежилих приміщень будинку – виробничого корпусу) , земельна ділянка під будинком у 2005 році надана у оренду іншій юридичні особі (далі – Товариство-1) згідно з рішенням Київської міської ради.

Товариство запитує, (1, 2) чи виникає у Товариства-1 обов’язок з декларування та сплати Плати за орендовану земельну ділянку, (3, 4, 5) чи виникає у Товариства обов’язок з декларування Плати, якщо ним не укладений з Товариством-1 договір суборенди земельної ділянки,  якщо право на землю Товариством не оформлено, але Товариство є власником частини нежилого приміщення, (6) якщо у Товариства виникають обов’язки з декларування та сплати Плати, які ставки земельного податку застосовуються, (7) чи поширюється на Товариство дія  п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу щодо звільнення платника єдиного податку від сплати земельного податку та в частині якої площі може бути застосована вказана норма Кодексу: площі всієї земельної ділянки або тільки за частину земельної ділянки, яка надана в оренду.

1, 2. Податкова консультація надається на питання, що порушуються заявником, з урахуванням викладених у зверненні фактичних обставин, при цьому у зверненні має бути зазначено, у чому саме полягає практична необхідність отримання податкової консультації (пп. 52.1, 52.3 ст. 52 Кодексу).

Звернення в частині питань 1 та 2 не відповідає вимогам ст.52 Кодексу, оскільки ці питання стосуються іншої юридичної особи.

3, 4, 5, 6. Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань з Плати після належного оформлення прав власності або користування земельною ділянкою, викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602.

Обов’язок з декларування Плати виникає у власників земельних ділянок та/або користувачів з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п.287.1 ст. 287 Кодексу).

Таким чином у Товариства не виникає обов’язок з декларування Плати за земельну ділянку, правовстановлюючі документи на яку у Товариства відсутні.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Товариство, яке володіє частиною майна у будинку, свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі має реалізовувати в межах Цивільного кодексу України через особу, яка має відповідні права (власності або користування) на земельну ділянку, на якій розташований будинок.

7. Відповідно до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу з урахуванням змін, внесених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», які набрали чинності з 01.07.2020, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).

Оскільки відповідно до ст.286 Кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру і, відповідно, податкові зобов'язання з Плати виникають з дати державної реєстрації речових прав на земельну ділянку у визначеному законом порядку, ДПС не визначає за Товариством обов’язку з нарахування і сплати податкових зобов'язань з Плати до дати державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.

Отже, п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу може бути застосований до платників земельного податку у розумінні п.269.1 ст. 269 Кодексу.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).