Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.11.2020 р. № 4578/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо справляння земельного податку (далі − Податок), та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, є власником вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку та земельної ділянки для обслуговування будівлі, на якій розташована прибудована частина нежитлового приміщення. Товариство надає в оренду частину власного нежитлового приміщення, решта використовується у господарській діяльності.

Товариство, враховуючи введення в дію Закону України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), запитує, яка площа земельної ділянки є об’єктом оподаткування земельним податком, у т.ч. у разі, якщо надається у оренду частина нерухомості.

Земельний податок є обов’язковим платежем, що справляється з власників земельних ділянок, а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу з урахуванням змін, внесених Законом № 466-ІХ, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або

нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)  та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Враховуючи те, що Товариство як власник земельних ділянок є платником Податку відповідно до норм Кодексу, використовує земельну ділянку як для своєї господарської діяльності, так і для надання в оренду частини нерухомого майна, розташованого на такій земельній ділянці, то Товариство з 01 липня 2020 року втрачає право на звільнення, передбачене п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, в частині всієї площі земельної ділянки, незважаючи на те, що у оренду здається тільки частина нерухомого майна.

Разом з цим відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.).

Таким чином, якщо у договорі оренди (найму, позики) нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, не визначений розмір земельної ділянки, право користування якою передається наймачеві за договором оренди (найму, позики), Податок за таку земельну ділянку сплачується на загальних підставах за всю площу земельної ділянки.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).