Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.11.2020 р. № 4663/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування методів нарахування амортизації на кар’єрні ділянки та врахування мінімально допустимих строків корисного використання та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у редакції, чинній з 23.05.2020,  повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство здійснює видобуток корисної копалини відкритим способом, при якому відбувається поступове освоєння нових ділянок. Понесені витрати при освоєнні кожної ділянки формують вартість необоротного активу, що товариство амортизує у бухгалтерському обліку з використанням прямолінійного методу.

Враховуючи зміни внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), які набрали чинності з 23.05.2020), платник планує в подальшому амортизувати кар’єрні ділянки у податковому обліку виробничим методом.

У платника виникли наступні питання:

чи може платник нараховувати амортизацію на одні й ті ж об’єкти (кар’єрні ділянки) у бухгалтерському обліку з використанням прямолінійного методу, а у податковому застосовувати виробничий метод?

чи повинні враховуватись мінімально допустимі строки корисного використання передбачені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу у разі, коли застосування виробничого методу у податковому обліку призведе до скорішого зносу основних засобів?

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Змінами, внесеними Законом № 466 до п.п. 138.3.1 п.п. 138.3 ст. 138 Кодексу, починаючи з 23.05.2020 платникам податку дозволено застосування «виробничого» методу для визначення податкової амортизації.

Так, відповідно п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п.  14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

  Отже, відносно тих основних засобів, які будуть введені в експлуатацію з 23.05.2020, у податковому обліку може застосовуватися «виробничий метод» нарахування амортизації.

При цьому п. 52 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу передбачено, що платники податку на прибуток можуть прийняти рішення про застосування з ІІ – IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу.

  Якщо загальна балансова вартість (без урахування переоцінки) основних засобів за даними бухгалтерського обліку менше балансової (залишковою) вартості основних засобів, розрахованої відповідно до вимог розділу III Кодексу, то різниця, що виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт основних засобів із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації впродовж двадцяти податкових (звітних) кварталів і зменшує фінансовий результат до оподаткування за відповідний податковий (звітний) період.

Якщо балансова вартість (без урахування переоцінки) основних засобів за даними бухгалтерського обліку більше балансової (залишковою) вартості таких основних засобів, розрахованої згідно з вимогами розд. III Кодексу, то при зміні методу нарахування амортизації на виробничий метод при визначенні об'єкту оподаткування на прибуток застосовується балансова (залишкова) вартість основних засобів, розрахована відповідно до вимог розд. III Кодексу.

Враховуючи викладене вище, платник згідно з визначеною обліковою політикою може нараховувати амортизацію на одні й ті ж об’єкти (кар’єрні ділянки) у бухгалтерському з використанням прямолінійного методу, а у податковому обліку застосовувати «виробничий» метод після проведення інвентаризації цих об’єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про таке застосування «виробничого» методу.

Стосовно мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то згідно з п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу встановлені для цілей податкової амортизації мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, які амортизуються за виробничим методом, не використовуються.

Таким чином, у разі застосування виробничого методу у податковому обліку не враховуються мінімально допустимі строки корисного використання, визначені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.