Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.10.2020 р. № 4259/ІПК/99-00-04-05-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків є співвласником двох нежитлових будівель (будівля дворядного корівника).

У платника постали питання:

- чи звільняються зазначені будівлі відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- до якого класу будівель та яку ставку податку потрібно застосовувати до зазначеної нежитлової будівлі, у разі якщо дана нерухомість не підлягає під дію підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.

Щодо звільнення будівель дворядного корівника відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу).

Крім того підпунктом 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Кодексу встановлено визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку..

Об’єктом оподаткування податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2  статті 266 Кодексу).

Згідно з підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - Класифікатор ДК 018-2000), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Абзацом одинадцятим статті 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2238-III «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» (далі - Закон № 2238), визначено, що сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, згідно із ст. 1 Закону України від 23 вересня 2008 року № 575-VI «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції – це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності (далі - КВЕД), мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (абзац восьмий ст. 1 Закону № 2238).

Коди продукції сільського господарства та пов'язані з ними послуги визначені розділом 1 секції А «Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства» Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі - Класифікатор ДК 016:2010), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457.

Отже, фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Класифікатора ДК 016:2010, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють будівлями, спорудами, віднесеними до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора ДК 018-2000, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об'єкта оподаткування згідно підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.

Щодо визначення класу будівель дворядного корівника та яку ставку податку потрібно застосовувати до нежитлової будівлі, у разі якщо дана нерухомість не підлягає під дію підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу

Визначення належності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об'єкта нерухомості згідно з Класифікатором ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507.

Ведення Державного класифікатора будівель та споруд здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Держбуду України.

Слід зауважити, з питання визначення класу будівель дворядного корівника ви можете звернутися до органу, уповноваженому на ведення Класифікатора, за отриманням експертного висновку щодо приналежності об'єктів до певного класу будівель за Класифікатором.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).

Водночас, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою із сплати податку, розміру ставки податку, нарахованої суми податку (підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.