Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.11.2020 р. № 4718/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ на підставі митної декларації та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як вбачається із звернення, платником податку – Комітентом укладено договір комісії з Комісіонером, згідно з яким Комісіонер здійснює реалізацію товарів, що належать Комітенту, нерезидентам України (за межі митної території України).

У серпні 2020 року відбувся реімпорт продукції, раніше вивезеної за межі митної території. У графі В «Подробиці розрахунків» митної декларації, складеної за операцією з реімпорту товару, у полі, в якому зазначаються відомості про отримувача (особу, яка претендуватиме на податковий кредит з податку на додану вартість), помилково вказано податковий номер Комісіонера, а не Комітента. З метою виправлення такої помилки у вересні 2020 року оформлено аркуш коригування до такої митної декларації.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі - МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ і пункт 2 статті 1 розділу I МКУ).

Частиною першою статті 77 МКУ визначено, що реімпорт - це митний режим, згідно з яким товари, які були вивезені або оформлені для вивезення за межі України, випускаються у вільний обіг на митній території України зі звільненням від сплати митних платежів, установлених законами України на імпорт цих товарів, і без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 3 частини другої статті 78 МКУ передбачено, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Відповідно до частини восьмої статті 257 розділу VIII МКУ митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МКУ для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, визначені у підпунктах вказаного пункту МКУ.

Згідно з частинами першою та другою статті 269 розділу VIII МКУ відповідно до положень вказаної статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено пунктами 33 - 38 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, зі змінами та доповненнями (далі - Положення № 450).

Відповідно до пункту 37 Положення № 450 після завершення митного оформлення зміни до митної декларації можуть вноситися, зокрема шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 Положення № 450.

Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом, зокрема, у разі необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією.

Порядок оформлення аркуша коригування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1145, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за № 1995/22307.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ, зокрема,  з ввезення товарів на митну територію України.

Згідно з пунктом 206.3 статті  206 розділу V ПКУ операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій із ввезення відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 МКУ, що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ.

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема,  із ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм МКУ і ПКУ, при здійсненні операції із ввезення товарів на митну територію України підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту є належним чином оформлена митна декларація (з урахуванням аркушу коригування, який є невід'ємною частиною відповідної митної декларації). Датою включення сум ПДВ до складу податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями з ПДВ згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ.

Таким чином, у ситуації, описаній у зверненні, платник податку – Комітент може включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у митній декларації, в якій невірно вказано податковий номер отримувача (особи, яка претендуватиме на податковий кредит), після оформлення аркушу коригування до такої митної декларації із зазначенням вірного податкового номеру такої особи, шляхом подання в порядку, визначеному статтею 50 розділу ІІ ПКУ, уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому було сплачено податкові зобов’язання згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ (тобто в якому було оформлено таку митну декларацію).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).