Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг нерезиденту, надіслане до ДПС листом ГУ ДПС у м. Києві, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненні, Представництво уклало договір з нерезидентом на постачання (надання) наступних послуг: «комунікаційна стратегія та планування, зв’язки з громадськістю, керування та обмін інформацією із зацікавленими сторонами, керування проблемами та зв’язки зі ЗМІ, комунікаційні кампанії, зв’язки з працівниками, зв’язки з клієнтами, звітування та вимірювання результатів, а також усі елементи, пов’язані з їхньою реалізацією». Нерезидент не має зареєстрованого на території України постійного представництва, але є 100% власником (учасником) зареєстрованого в Україні товариства з обмеженою відповідальністю.
Разом з тим, у запиті не зазначено, хто безпосередньо є отримувачем послуг - нерезидент чи Товариство з обмеженою відповідальністю, власником якого є нерезидент.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.
Згідно з підпунктом "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.
Згідно з підпунктом «а» пункту 186.3 статті 186 ПКУ місцем постачання послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій платника податку з постачання послуг безпосередньо залежить від того, до якої категорії послуг, визначеної статтею 186 ПКУ, відноситься та чи інша послуга, що постачається платником, та від місця постачання таких послуг.
Враховуючи викладене, у разі якщо перелічені у зверненні послуги відносяться до категорії послуг, перерахованих у пункті 186.3 статті 186 ПКУ, то для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання зазначених у зверненні послуг вважається місце, в якому безпосередньо отримувач таких послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
У разі якщо перелічені у зверненні послуги не відносяться до категорії послуг, перерахованих у пункті 186.3 статті 186 ПКУ, то відповідно до пункту 186.4 статті 186 ПКУ для цілей оподаткування ПДВ місце постачання зазначених у зверненні послуг є місце реєстрації їх постачальника.
Разом з цим, з метою уникнення неоднозначного трактування норм ПКУ у частині віднесення зазначених послуг до тієї чи іншої категорії послуг рекомендуємо звернутися до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та/або ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником Державного класифікатора продукції та послуг, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.
При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |