Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо справляння земельного податку (далі − Податок), та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Товариство поінформувало, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, основний вид діяльності – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Товариство є власником об’єктів нерухомого майна у багатоквартирних будинках, які надає у оренду. Один з будинків закріплений на праві господарського відання за керуючою компанією, другий перебуває в управлінні ОСББ. Речових прав на земельні ділянки під будинками Товариство не має. Товариство запитує, чи є воно платником Податку за вказаних обставин.
Відповідно до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу з урахуванням змін, внесених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», які набрали чинності з 01.07.2020, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).
Враховуючи зазначене, Товариство у разі надання нерухомого майна у оренду не може скористатися звільненням від сплати Податку, передбаченим пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу.
Водночас зазначаємо, що Податок є обов’язковим платежем, що справляється з власників земельних ділянок, а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань з плати за землю після належного оформлення прав власності або користування земельною ділянкою, викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602.
Обов’язок з декларування плати за землю виникає у власників земельних ділянок та/або користувачів з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п.287.1 ст. 287 Кодексу).
Таким чином у Товариства не виникає обов’язок з декларування Податку за земельну ділянку, правовстановлюючі документи на яку у Товариства відсутні.
Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.
Товариство, яке володіє майном у багатоквартирному будинку, свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі має реалізовувати через особу, якій законодавством делеговані повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав на земельну ділянку (управляючу компанію або ОСББ) та яка виконала таку реєстрацію.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |