Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.11.2020 р. № 4677/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула лист щодо визнання господарських операцій з нерезидентом контрольованими, у разі надання компанією-нерезидентом підтвердження щодо сплати податку на прибуток (корпоративного податку) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Відповідно до наданої платником інформації, підприємство здійснює господарські операції з резидентами Федеративної Республіки Німеччина та Австрійської Республіки, з організаційно-правовою формою GmbH & Co.KG, а також Республіки Польща, з організаційно-правовою формою S.C.

Законодавством країн-резиденцій вказаних нерезидентів передбачено, що зазначені суб’єкти господарювання не сплачують податок на прибуток на рівні партнерства, як юридичні особи.

Проте партнери, які входять в їх состав сплачують такі податки при отриманні прибутку, пов’язаного з діяльностю партнерств, як юридичної особи. Виникає питання: чи буде вважатися сплата податку на прибуток партнерами, які входять в состав GmbH & Co.KG та S.C. достатньою підставою для того, щоб господарські операції з нерезидентами, які мають такі організаційно-правові форми, вважались неконтрольованими.

Згідно із п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Контрольованими операціями, відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

При цьому, п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ встановлено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

На виконання п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 ПКУ Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 04 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» (далі – Перелік № 480).

До Переліку № 480, зокрема, включено резидентів Федеративної Республіки Німеччина та Австрійської Республіки, з організаційно-правовою формою GmbH & Co.KG, а також Республіки Польща, з організаційно-правовою формою S.C.

Отже, якщо платник податку здійснює господарські операції з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до Переліку № 480, то такі операцій підпадають під визначення контрольованих, у разі досягнення вартісних критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

При цьому, п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ встановлено, що якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в» цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

Таким чином, враховуючи те, що суб’єкти господарювання – резиденти Федеративної Республіки Німеччина, з організаційно-правовою формою GmbH & Co.KG, Австрійської Республіки, з організаційно-правовою формою GmbH & Co.KG та Республіки Польща, з організаційно-правовою формою S.C., не є платниками податку на прибуток або корпоративного податку, то господарські операції платника податку – резидента України з такими контрагентами підпадають під визначення контрольованих, за умови досягнення вартісних критеріїв відповідно до  п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).