Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.11.2020 р. № 4729/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визнання заборгованості безнадійною згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Як зазначено у зверненні платник (позикодавець) надав позичальнику згідно договору від 26.06.2017 грошові кошти (поворотну фінансову допомогу), які позичальник зобов’язаний був повернути до 26.09.2017.

Проте сума вказаної допомоги не була повернута, а з 27.09.2017 виникла заборгованість у позичальника перед позикодавцем.

Як зазначає платник після проходження процедури судового оскарження та в рамках виконавчого провадження № «» у позичальника не було виявлено жодних коштів на рахунках, жодного майна чи транспортних засобів для звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості.

З урахуванням наявності непогашеної суми заборгованості терміном понад   3 роки платник вважає, що сума заборгованості боржника (позичальника) є безнадійною та може бути списана на підставі п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ).

Позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення термінів, встановленими ст.ст. 253 – 255 ЦКУ.

Підпунктом «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма Кодексу не передбачає необхідності здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Тож, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є сплив строку позовної давності за зобов'язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Таким чином у разі якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, платники податку не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам, передбаченим
п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Водночас згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безнадійною заборгованістю вважається заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Тож достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є сплив строку позовної давності щодо зобов’язання за такою заборгованістю.

При цьому, звертаємо увагу, що відповідно до ст. 264 ЦКУ перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.