Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.11.2020 р. № 4791/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна Податкова служба України розглянула звернення стосовно застосування звільнення від оподаткування процентів за кредитним договором, які виплачуються банку – резиденту Швейцарії, передбаченого відповідними положеннями українсько-швейцарського договору про уникнення подвійного оподаткування, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення товариство планує укласти кредитний договір з ЮБС Банком – Швейцарія, згідно з яким товариство сплачуватиме проценти. Банк є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за виданим кредитом.

Платник просить надати роз’яснення щодо документів, які підтверджують резидентність та бенефіціарність банку – нерезидента, а також стосовно застосування пільг, передбачених відповідними положеннями українсько-швейцарського договору про уникнення подвійного оподаткування, при виплаті процентів.

Згідно з положеннями п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом (абз. «а» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Згідно з ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал, яку ратифіковано Верховною Радою України 10.01.2002 (Закон України
№ 2929-III ), є чинною в українсько-швейцарських податкових відносинах з 26.02.2002 (далі – Конвенція) застосовуються до «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції). Одним з податків, на які поширюється дія Конвенції, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств» (ст. 2 Конвенції).

Відповідно до п. 1 ст. 11 (Проценти) Конвенції «проценти,  що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій другій Державі».

Пунктами 2 та 3 ст. 11 Конвенції передбачено:

«2. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентів  загальної суми процентів.

3. Незважаючи на положення пункту 2, будь-які таки проценти, про які йдеться у пункті 1,  будуть оподатковуватися лише в тій Договірній Державі, резидентом якої є одержувач, якщо такий одержувач є фактичним власником процентів, та якщо такі  проценти сплачуються:

a) у зв'язку з продажем у  кредит  будь-якого промислового, комерційного або наукового обладнання;

 b) у зв'язку з продажем у кредит будь-яких виробів одним підприємством іншому підприємству;

c) за позиками будь-якого виду, що надаються банком; або

d) самій Договірній Державі, або її політико-адміністративному підрозділу, або місцевому органу влади».

«Термін «проценти» при використанні в цій статті означає дохід від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, дохід від урядових цінних паперів і дохід від облігацій чи боргових зобов'язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій або боргових зобов'язань. Штрафи за несвоєчасну сплату не розглядаються як проценти для цілей цієї статті» (п. 5 ст. 11 Конвенції).

Водночас 16.10.2020 набрав чинності Протокол між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал та Протоколу до неї, вчинених у м. Київ 30 жовтня 2000 року (далі – Протокол), ратифікований Верховною Радою України 18.09.2019 (Закон України № 105-IX), внаслідок чого Конвенція зазнала суттєвих змін, зокрема, ст. 11 (Проценти) Конвенції, пп. 2 та 3 якої викладено у такій редакції:

«2. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 процентів від загальної суми процентів.

3. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, про які йдеться у пункті 1, будуть оподатковуватися лише в тій Договірній Державі, резидентом якої є фактичний власник процентів, якщо:

a) фактичним власником є сама Держава, її політико-адміністративний підрозділ або місцевий орган влади чи центральний банк;

b) проценти сплачуються Державою, в якій такі проценти виникають, або її політико-адміністративним підрозділом чи місцевим органом влади;

c) проценти сплачуються за позикою, борговою вимогою або кредитом заборгованим, виконаним, гарантованим або забезпеченим цією Державою або її політико-адміністративним підрозділом, місцевим органом влади або закладом з фінансування експорту» (ст. VIII Протоколу).

Відповідно до частини a) п. 2 ст. XVI Протоколу його положення застосовуються, зокрема «стосовно податків, утриманих у джерела щодо сум, які виплачені або надані нерезидентам станом на або після першого січня календарного року, наступного за роком набрання Протоколом чинності».

З урахуванням зазначеного, положення чинної Конвенції можуть бути застосовані у разі виплати  резидентом України доходу на користь резидента Швейцарії до 01 січня 2021 року. При виплаті доходу резиденту Швейцарії, починаючи з 01 січня 2021 року, застосовуються положення Конвенції із змінами, внесеними Протоколом.

У загальному порядку, якщо у рамках визначення терміну, наведеного у п. 5 ст. 11 Конвенції, платежі, які сплачуються резидентом України згідно з відповідним договором, є процентами і такі виплати здійснюються на користь особи, яка у розумінні Конвенції є резидентом Швейцарії та бенефіціарним (фактичним) власником отриманого доходу, то оподаткування таких процентів регулюється відповідними положеннями ст. 11 Конвенції (у діючій редакції/ зі змінами, внесеними Протоколом – залежно від дати виплати процентів).

В Україні застосування правил міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування регламентоване положеннями ст. 103 Кодексу.

Відповідно до положень п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 цієї статті.

Відповідно до п. 103.3 ст. 103 Кодексу бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом).

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 Кодексу).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 Кодексу).

При здійсненні юридичними особами - резидентами України операцій з іноземними банками, пов'язаних з виплатою процентів, підтвердження факту, що такий іноземний банк є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, не вимагається, якщо це підтверджується витягом з міжнародного каталогу «International Bank Identifier Code» (видання S.W.I.F.T., Belgium International Organization for Standardization, Switzerland) (п. 103.7 ст. 103 Кодексу).

Отже, банк, резидентство якого підтверджується витягом з міжнародного каталогу «International Bank Identifier Code» (видання S.W.I.F.T., Belgium International Organization for Standardization, Switzerland), має право на застосування пониженої ставки податку на доходи із джерелом їх походження з України, зокрема, у вигляді процентів, без подання довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Щодо документів, які підтверджують бенефіціарність отримувача доходу слід зазначити, що чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати.

Документом для визнання особи – нерезидента фактичним власником доходу може бути будь-який офіційний документ, який підтверджує фактичне право особи на такий дохід.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).