Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.11.2020 р. № 4624/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення ТОВ «…» від … про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), яке отримано …, і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення товариство планує отримувати оплату за товари та послуги через платіжну систему Portmone, яка дозволяє отримати підтвердження здійснення покупцем платежу одразу після проведення операції.

Покупець може здійснити передоплату замовлених товарів і послуг згідно з виставленим рахунком у будь-який зручний для нього час, а кошти на поточний рахунок товариства згідно з договором зараховуються через 1 робочий день.

1. Чи потрібно застосовувати РРО при розрахунку електронним платіжним засобом (платіжною карткою), якщо кошти автоматично проходять через платіжну систему Portmone і зараховуються на рахунок підприємства?

Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – № 265) визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з п. 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 із змінами та доповненнями.

Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі – Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Так, п.п. 14 п. 1 ст. 3 Закону № 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу, відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).

Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів i здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів (тобто банківська картка, далі – ЕПЗ) та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією, з використанням ЕПЗ, за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями, з використанням ЕПЗ, мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Водночас, згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (послугу), і розрахунок за товар (послугу) було здійснено за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) чи небанківських платіжних терміналів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО та видачею споживачу розрахункового документу встановленої форми (фіскальний касовий чек на товари (послуги).

2, 4 та 6 Якщо потрібно застосовувати РРО, то в який момент, оскільки сучасні інструменти оплати дозволяють провести операцію з будь-якої точки планети і в будь-який час доби?

Як зобов’язати працівника дотримуватись касової дисципліни, якщо працівник зобов’язаний виконувати свої обов’язки виключно в свій робочий час?

Клієнт здійснив оплату через платіжну систему і отримав підтвердження платежу, але фактично кошти на рахунок продавця ще не надійшли. У випадку помилкової оплати клієнту можна повернути кошти, які можуть бути не зараховані на наш рахунок. Чек на підтверджену оплату і чек на повернення коштів? Яке документальне підтвердження останньої операції без фізичної присутності покупця?

Як налагодити прийом платежів у випадку необхідності застосування РРО при платежах через платіжну систему Portmone та, що робити у разі неможливості здійснення цілодобового контролю за підтвердженням таких оплат?

Щодо часу застосування товариством РРО слід зазначити, що відповідно до  п. 2 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Таким чином проводити розрахункову операцію через РРО слід не пізніше, ніж отримання покупцем придбаного ним товару (послуги).

Щодо питання дотримання працівниками товариства касової дисципліни, то зазначене питання не належать до компетенції контролюючих органів.

Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 24.04.2020 № 57-0009/20338) розрахунки, здійснені за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування (Приват24, Монобанк, Ощад24 тощо) та/або сервісів переказу коштів (Liqpay, Portmone, iPay тощо), є безготівковими розрахунками, оскільки переказ коштів здійснюється з рахунку платника, а кошти зараховуються на рахунок отримувача.

Банківські системи дистанційного обслуговування та сервіси переказу коштів є лише каналами/інструментами, що дозволяють ініціювати такий переказ.

Форми розрахункових документів визначено Положенням про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13).

Розділом ІІІ Положення № 13 передбачено фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2, форму якого наведено у додатку 2 до Положення № 13.

Технологічні питання діяльності платіжних систем, зокрема, системи Portmone, не належать до компетенції контролюючих органів.

З питань налагодження прийому таких платежів та цілодобового контролю за підтвердженням оплат пропонуємо звернутись до оператора відповідної платіжної системи або Національного банку України.

Щодо забезпечення виконання товариством вимог Закону № 265 слід керуватися вимогами щодо видачі особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов’язковому порядку розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створеного в паперовій та/або електронній формі, на підставі  виписки про рух коштів на розрахунковому рахунку  не пізніше наступного робочого дня.

3. Як діяти, якщо не відомо чи клієнт оплатив з розрахункового рахунку, чи з картки?

З питань розшифровки інформації, яка надходить від установи банку підприємству про рух коштів на рахунку, зокрема у розрізі деталізації форми оплати (з розрахункового рахунку, ЕПЗ, через термінал тощо) пропонуємо звернутися згідно з компетенцією до Національного банку України.

5. На яку норму Кодексу посилатись при визначенні дати виникнення податкових зобов’язань по операціям з підтвердженими оплатами і не зарахованими коштами на дату такого підтвердження?

Вважаємо, що платнику податків при визначені дати виникнення  податкових зобов’язань доцільно керуватися на загальних підставах статтею 187 Кодексу.

7. Також просимо пояснити принцип застосування РРО у випадку оплати через систему інтернетбанкінгу (Приват24, Монобанк тощо), що також може відбутись у будь-який день та час доби?

При оплаті покупцями товарів чи послуг товариства за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування (Приват24, Монобанк тощо) такі операції слід проводити з обов’язковим застосуванням РРО та видачею споживачу розрахункового документа/електронного розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (фіскального касового чека та товари (послуги), створеного  РРО/ програмним РРО.

З питань детальної інформації щодо визначення оплати в системи інтернет банкінгу пропонуємо звернутись до відповідної банківської установи та/ або Національного банку України.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.