Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.11.2020 р. № 4812/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення  щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання майна, набутого у власність внаслідок звернення на нього стягнення, а також аналогічне за змістом звернення, надіслане до ДПС листом Головного управління ДПС у Харківській області, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як вбачається із звернення, платник здійснює операції з продажу майна (об’єктів нерухомості), яке було предметом застави та набуте у власність внаслідок звернення на нього стягнення в рахунок погашення заборгованості заставодавця.

При цьому звернення не містить інформації, якими особами таке майно було передано у власність платника – платниками ПДВ чи неплатниками ПДВ.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті14 ПКУ визначено, що постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПКУ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору).

Отже, для заставодавця операції з передачі фінансовій установі у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед такою фінансовою установою розцінюються як операції з постачання такого майна.

При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Для фінансової установи (заставоутримувача) операція з оприбуткування об’єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна.

Відповідно до пункту 189.15 статті 189 ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна.

Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність.

У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення пункту 198.5 статті 198 ПКУ.

Згідно з пунктом 197.12 статті 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб’єктами підприємницької діяльності – приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).

Отже, при здійсненні фінансовою установою операцій з постачання майна, набутого нею у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, така фінансова установа  зобов’язана:

до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу другого пункту 197.12 статті 197 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою звільненою від оподаткування операцією;

у разі якщо під час придбання фінансовою установою такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, – нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ;

нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання (стаття 36 ПКУ) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті  52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.