Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.11.2020 р. № 4775/ІПК/99-00-05-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо подання до контролюючого органу фінансової звітності та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платника зареєстровано суб’єктом господарської діяльності в Україні на загальній системі оподаткування, для якого встановлено річний податковий (звітний) період, та відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) належить до мікропідприємств.

У платника виникло питання щодо правомірності подання разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств фінансової звітності суб’єкта малого підприємства замість фінансової звітності суб’єкта мікропідприємства. 

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні передбачені Законом № 996.

Відповідно до ст. 11 Закону № 996 на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність.

Статтею 14 Закону № 996 встановлено, що підприємства зобов’язані подавати фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено Законом № 996. Органам державної влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства.

Фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі).

Положеннями п. 46.2 ст. 46 Кодексу передбачено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією, зокрема, річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації, з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати, зокрема, річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Зазначені звіти подаються платниками податку за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу. Фінансова звітність, яка складається та подається платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати, зокрема, річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу, річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Пунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 Кодексу передбачені обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 Кодексу, такий контролюючий орган зобов’язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації (п. 49.11 ст. 49 Кодексу).

Водночас прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 Кодексу).

З урахуванням зазначеного, якщо податкова декларація містить обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про наявність додатків – форм фінансової звітності, та фінансова звітність за відповідний звітний період подана платником податків до контролюючого органу, письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації платнику податків не надається.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.