Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.11.2020 р. № 4887/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення  щодо відображення в обліку операцій з отримання коштів від головної компанії та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до інформації, наданої у зверненні, Представництво не має статусу юридичної особи, є відокремленим підрозділом головної компанії – резидента Республіки Білорусь та здійснює свою діяльність від імені та за дорученням головної компанії.

Представництво отримало кошти від головної компанії з призначенням платежу «на розвиток Представництва в Україні» для утримання Представництва:

придбання матеріалів (послуг), виплати заробітної плати, забезпечення можливості виконання робіт за договором генпідряду де Представництво виступає від імені головної компанії генпідрядником.

У зв’язку із зазначеним, у Представництва виникло питання щодо включення до складу доходів коштів, отриманих від головної компанії на розвиток Представництва.

Відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема:

місце управління;

філія;

офіс;

фабрика;

майстерня;

установка або споруда для розвідки природних ресурсів;

шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів;

склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Підпунктом 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу визначено, що  платниками податку – нерезидентами є нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом.

Відповідно до п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ст. 141 Кодексу суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку.

При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Статтею 134 Кодексу визначено об’єкти оподаткування податком на прибуток підприємств. Зокрема, згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу  об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Отже, господарські операції платників податку, в тому числі постійних представництв, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування з подальшим його коригуванням.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за операціями щодо отриманих Представництвом коштів від головної компанії.

Пунктом 44.2 ст. 4 Кодексу визначено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями)).

Отже питання, що стосуються ведення бухгалтерського обліку, належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Водночас повідомляємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.