Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.11.2020 р. № 4824/ІПК/99-00-04-05-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо документального підтвердження платником податку витрат, понесених на придбання інвестиційного активу, і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що є професійним торговцем цінними паперами і просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо документів, якими можуть бути підтверджені витрати фізичної особи на придбання інвестиційного активу у разі якщо розрахунку проводилися між фізичними особами у готівковій формі.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).

При застосуванні платником податку норм п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Зауважуємо, що п. 3.5 розділу ІІІ Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2011 № 1484 та рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2011 № 1689 (далі – Методика), як документальне підтвердження витрат (крім витрат за операціями з інвестиційними активами, зазначеними в абзацах другому, третьому п. 2.9 розділу II Методики) платником податків повинні бути надані оригінали або належно оформлені копії первинних документів, на підставі яких платник податків здійснив відповідні витрати, а також документів, що підтверджують факт переходу права власності платника податків на відповідні пакети цінних паперів, факт та суму сплати відповідних витрат. У випадку надання платником податків оригіналів документів податковий агент зобов'язаний зберігати належно оформлені копії таких документів протягом строку давності, встановленого Кодексом.

Згідно зі ст. 1 розділу І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому ст. 9 Закону № 996 визначені обов'язкові реквізити, які повинні мати первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості.

Крім того, відповідно до частини першої ст. 1087 Цивільного кодексу України  розрахунки за участю фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

Згідно з п.п. 5 п. 3 розділу I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

До касових документів, за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку, належать, зокрема, касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документів, інші прибуткові та видаткові касові документи
(п.п. 11 п. 3 розділу I Положення № 148).

При цьому відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265)розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункоих операцій (далі – РРО) або програмним РРО, чи заповнений вручну.

Враховуючи наведене, документами, що підтверджують проведення фізичною особою - платником податку операцій, пов’язаних з купівлею - продажем цінних паперів, крім наведених у зверненні договору купівлі-продажу цінних паперів, акту прийому-передачі цінних паперів, можуть бути розрахункові документи, використання яких передбачено чинними нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.