Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.11.2020 р. № 4818/ІПК/99-00-04-05-03-09

Державна податкова служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо подання податкової  декларації про майновий стан і доходи фізичною особою, яка отримала спадщину від батька у 2017 році, та в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до ст. 163якого об'єктом оподаткування резидента/нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.

Порядок оподаткуваннядоходів, отриманих нерезидентами, визначено
п. 170.10 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.10.1 якого доходи з джереломїхпоходження в Україні, щонараховуються (виплачуються, надаються) на користьнерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуваннямособливостей, визначенихдеякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу (п.п. 164.2.10
п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Особливості оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 Кодексу.

Об'єкти спадщини платника податку з метою оподаткування визначено
п. 174.1 ст. 174 Кодексу.

Відповідно до п.п.«а»п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені

Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Разом з тим для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента об’єкти спадщини оподатковуються  за ставкою 18 відс., визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу).

Згідно з п.п. 174.3 ст. 174 Кодексу дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація)  встановлений ст. 179 Кодексу, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати  податкову декларацію відповідно до Кодексу.

Водночас, п. 179.2 ст. 179 Кодексу визначено, що відповідно до розділу IV Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктівспадщини, які відповідно до  розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку.

Враховуючи викладене, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого фізичною особою – спадкоємцем(резидентом/нерезидентом) від члена сім’ї спадкодавця (резидента/нерезидента) першого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб з урахуванням норм ст. 174 Кодексу.

При цьомузазначена фізична особане зобов’язана включати вартість (суму) такоїспадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.