Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.11.2020 р. № 4793/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо справляння, починаючи з 2014 року, єдиного внеска та плати за землю за земельну ділянку, розташовану  у м. Донецьк, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало про придбання підприємства, розташованого у м. Донецьк, у якого з 2014 року налічувався податковий борг з плати за землю та єдиного внеска, та про наявність земельної ділянки у м. Донецьк. У червні 2020 року Товариство сплатило борги підприємства, проте на суми боргу нарахована пеня.

Товариство запитує, чи підпадає земельна ділянка у м. Донецьку під дію п.п. 38.2 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (далі – п. 38).

Щодо плати за землю

Згідно з част. 1 п.п. 38.2 п. 38 на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов’язань.

Особливість справляння місцевих податків (у т.ч. плати за землю) полягає у тому, що вони нараховуються та сплачуються за місцезнаходженням об’єктів оподаткування.

Оскільки у зазначеній нормі Кодексу йдеться про платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення, то об’єктів оподаткування, розташованих на цих територіях, вказана норма Кодексу не стосується.  

Разом з цим відповідно до п.п. 38.7 п. 38 з урахуванням змін, внесених Законом  України  від  16   січня   2020  року  № 466-ІХ  «Про  внесення  змін  до

Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків,

усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466):

не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб;

не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року до 29 лютого 2020 року включно плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

У зв’язку з цим платники податків – юридичні особи, об’єкти оподаткування яких розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення, починаючи з 1 березня 2020 року самостійно обчислюють суму податку плати за землю за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення) і подають до 20 квітня 2020 року контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями починаючи з 1 березня 2020 року.

Згідно з Кодексом тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України (п.п. 38.1 п. 38).

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 (зі змінами та доповненнями) (далі – Розпорядження № 1085). Норма п. 38 розповсюджується на визначені Розпорядженням № 1085 населені пункти.

Місто Донецьк зазначено у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженому Розпорядженням № 1085, тому земельна ділянка у м. Донецьк підпадає під дію п.п. 38.7 п. 38.

Щодо єдиного внеска

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пп. 4, 5 та 5¹  частини першої ст. 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абзац перший частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до частини другої ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Отже, роботодавці, що зареєстровані в зоні проведення операції Об’єднаних сил зобов’язані нараховувати та сплачувати єдиний внесок своєчасно та в повному обсязі. Звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску для таких платників чинним законодавством не передбачено.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).