Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.11.2020 р. № 4767/ІПК/99-00-04-05-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходу у вигляді вартості наданих медичних послуг і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні зазначив, що укладено з приватним закладом охорони здоров’я договір з отримання послуг з проведення медичного обстеження (аналізів) у вигляді проведення тестів з метою визначення захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19 працівників.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо застосування п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, які документи мають бути у платника для підтвердження здійснених витрат на надання медичних послуг, та чи потрібно відображати зазначені витрати в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ).

Також його цікавить чи дані витрати коригують фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств.

 

Щодо застосування п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу та які документи мають бути у платника для підтвердження здійснених витрат на надання медичних послуг

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, ст. 165 якого визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків та виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю, за рахунок коштів роботодавця за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я медичне обслуговування – це діяльність закладів охорони здоров'я та фізичних осіб – підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров'я, що не обов'язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов'язана з її наданням.

Медична допомога – це діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами.

Враховуючи викладене, вартість послуг з медичного обслуговування у вигляді проведення тестів з метою визначення захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, що надаються медичним закладом на підставі укладеного договору про медичне обслуговування, фізичній особі (працівнику) за рахунок коштів роботодавця, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умови дотримання вимог, визначених п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, зокрема за умови документального підтвердження витрат, пов'язаних із наданням зазначеної допомоги (зокрема, але не виключно: наявність та характеристики хвороби, патологічного стану платника податку, документи про надання послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування, хвороби та її стану).

 

Щодо відображення витрат на надання медичних послуг в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ)

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексу для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Згідно із Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України
від 13.01.2015 року № 4, кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення відображаються податковим агентом (роботодавцем) під ознакою доходу «143».

 

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств на суму здійснених витрат на надання медичних послуг

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується  на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 цього Кодексу), придбаних, зокрема, у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ, Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону.

Вимоги підпункту 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».

Норми підпункту 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

При цьому, якщо надавачем послуг з проведення медичного обстеження працівників підприємства є приватний заклад охорони здоров’я, що не є неприбутковою установою та перебуває на загальній або спрощеній системі оподаткування, різниця для коригування фінансового результату до оподаткування не виникає.

Такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.