Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.11.2020 р. № 4866/ІПК/99-00-04-05-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо повернення коштів і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що у 2015 році отримав у подарунок квартиру від іншої особи. У 2016 році було подано декларацію про майновий стан і доходи та сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Дарувальник у 2018 році подав позов до суду про визнання договору дарування недійсним, який у 2020 році рішенням апеляційного суду був задоволений.

Таким чином платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання повернення коштів задекларованих та сплачених у   2016 році. 

Відповідно до п. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (п. 2 cт. 719 ЦКУ).

Згідно зі ст. 722 ЦКУ право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Разом з тим, ст. 334 ЦКУ передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача, зокрема, з моменту такого посвідчення.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Статтею 651 ЦКУ визначено підстави для зміни або розірвання договору. Зокрема, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому відповідно до ст. 654 ЦКУ зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав  регламентується ст. 174 розділу ІV Кодексу.

Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV Кодексу для оподаткування спадщини (п. 174.6     ст. 174 Кодексу).

За ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу, оподатковується вартість будь-якого об'єкта дарування, що приймається у дарунок обдаровуваними, які не є членами сім'ї дарувальника першого та другого ступеня споріднення (п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Кодексу).

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровані, які отримали дарунок.

Дохід у вигляді вартості прийнятого у дарунок майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім випадків передбачених цим пунктом.

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Cтавка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Так, Вами, як фізичною особою-резидентом, що не є членом сім'ї дарувальника першого та другого ступеня споріднення, у 2015 році було отримано у дарунок нерухоме майно (квартиру) на підставі договору дарування, вартість якого є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Разом з тим, у 2020 році на підставі рішення суду відбулося розірвання зазначеного договору дарування.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені визначено ст. 43 ПКУ.

При цьому відповідно до п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов'язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до   відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Помилково сплачені грошові зобов'язання – це суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань   (п.п. 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Враховуючи зазначене, оскільки у 2015 році Ви були платником податку, як обдаровувана особа та сплатили податкове зобов’язання, зазначене в поданій  податковій декларації, то підстав для повернення коштів у 2020 році у зв’язку з розірванням договору дарування не виникає.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.