Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), розглянуло звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування окремих видів доходів та в межах компетенції повідомляє.
Платником - фізичною особою зазначено, що в результаті її звернення до суду з позовом на дії юридичної особи, судом було прийняте рішення позов повністю задовольнити та стягнути за рахунок юридичної особи на користь фізичної особи судовий збір.
З урахуванням вищезазначеного, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію чи будуть включатися стягнуті за судовим рішенням судові витрати до складу місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи, як додаткове благо в розумінні Кодексу, чи є об’єктом оподаткування та якими податками оподатковуються.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", відповідно до статті 1 якого судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Водночас, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються відповідно до закону за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу
(пп. "г" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).
Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу.
Згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого визначено пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору, встановлену пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою на підставі рішення суду відшкодовуються платнику податку - фізичній особі судові витрати (судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи), то сума таких витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому, юридична особа має виконати усі функції податкового агента, встановлені Кодексом.
Водночас зауважуємо, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства кожний конкретний випадок оподаткування доходу фізичних осіб слід розглядати з урахуванням перевірки документів (матеріалів), що пов’язані з отриманням такого доходу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |