Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФІС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДПС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.12.2020 р. № 4984/ІПК/28-10-01-05-11

Офіс великих платників податків ДПС розглянув лист щодо сплати податку на прибуток при виплаті страхових платежів за договорами страхування з перестраховиком-нерезидентом, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Товариство у запиті повідомило, що в межах своєї діяльності виплачує кошти в національній валюті страховим посередникам:

перестраховим брокерам-нерезидентам (представництвам нерезидентів), які належним чином зареєстровані платниками податків на території України.

Якщо рейтинг фінансової надійності перестраховика не відповідає встановленим вимогам, Товариство перераховує податок з доходів перестраховика-нерезидента до бюджету по даті виплати доходу на користь посередника представництва нерезидента.

Податок відображається у додатку ПН до рядка 23 ПН декларації з податку на прибуток.

На даний момент у Товариства виникла переплата по податку (код класифікації доходів бюджету 11020500 «Податок на прибуток іноземних юридичних осіб») за рахунок сплати податку по доходах нерезиденту, рейтинг якого не відповідає умовам зазначеним у Розпорядженні Нацкомфінпослуг від 11.07.2013 №2262, та кошти якому не були перераховані.

У зв’язку з вищенаведеним, Товариство просить роз'яснити:

1. Чи має право при виплаті страхових платежів та страхових виплат за договорами страхування з перестраховиком-нерезидентом без відповідного рейтингу зменшувати суму податку з таких виплат на суму наявної переплати?

2. Чи зобов’язане сплачувати податок на доходи нерезидентів, якщо фактичний розрахунок з нерезидентом здійснює страховий посередник. Якщо так, то яка дата в цьому випадку застосовується?

Статтею 12 Закону України від 07.03.1996  № 85/96-ВР "Про страхування" визначено, що перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента здійснюється згідно з вимогами та в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п.5 «Порядку та вимог щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 №124, страховики (цеденти, перестрахувальники) можуть укладати договори перестрахування за участю перестрахових брокерів-нерезидентів лише через їх постійні представництва в Україні, зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.

Виплата доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковується в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Для цілей п.141.4 ст.141 Кодексу такими доходами, зокрема, є внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України («и» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до п.п.141.4.5 п.141.4 ст.141 Кодексу страховики або інші резиденти, у тому числі фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб'єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи - підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов'язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином:

у межах договорів із обов'язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб - нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів "Зелена карта", а також за договорами страхування пасажирських перевезень цивільної авіації - за ставкою 0 відсотків;

у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім ризиків, зазначених в абзаці другому п.п.141.4.5 п.141.4 ст.141 Кодексу, - за ставкою 4 відсотки суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент здійснення перерахування такої суми;

під час укладання договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному такою національною комісією, підтверджують, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеною національною комісією), а також під час укладання договорів перестрахування з обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, - за ставкою 0 відсотків;

в інших випадках, ніж зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, - за ставкою 12 відсотків суми таких платежів (виплат) за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.

Отже, страховики, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів), зобов'язані оподатковувати суми, що перераховуються: за ставкою 0 відсотків (у разі дотримання вимог абзаців другому та четвертому п.п.141.4.5 п.141.4 ст.141 Кодексу); за ставкою 4 відсотків або за ставкою 12 відсотків суми таких платежів (виплат) за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат (абзац третій та п’ятий п.п.141.4.5 п.141.4 ст.141 Кодексу).

Нульова ставка за договорами перестрахування з нерезидентами (в тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів) застосовується у разі, якщо рейтинг фінансової надійності (стійкості) перестраховиків - нерезидентів  відповідає вимогам, установленим розпорядженням Нацкомфінпослуг від 11.07.2013 №2262 "Вимоги до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків - нерезидентів та порядок їх підтвердження".

Водночас повідомляємо, що з питання правомірності співпраці страховика за договорами страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами (в тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів), рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких не відповідає вимогам, установленим Нацкомфінпослуг, пропонуємо звернутися безпосередньо до Нацкомфінпослуг.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Результати оподаткування страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та страхових виплат (страхових відшкодувань) на користь нерезидентів відображаються у додатку ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зі змінами та доповненнями.

Згідно із п.54.1 ст.54 Кодексу платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Порядок виправлення платником податку самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, визначено нормами ст. 50 Кодексу.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Отже, у разі надміру сплаченого податку на доходи нерезидента у попередньому звітному (податковому) періоді, платник податку має право уточнити суму задекларованого такого податку у бік зменшення шляхом подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток.

Надміру сплачені грошові зобов'язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п.14.1.115 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому Кодексом (пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 Кодексу).

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Кодексу та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 Кодексу).

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст.43 Кодексу).

За наявності переплати платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів (п. 43.4 ст. 43 Кодексу).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодекс).