Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.12.2020 р. № 4932/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України на звернення Підприємства щодо плати за землю (далі – Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Підприємство поінформувало, що є власником підвальних та напівпідвальних приміщень у будинках (далі – Майно), які використовує для зберігання готової продукції (склади) та без надання інформації щодо наявності у нього прав власності/користування земельними ділянками, на яких розташоване Майно, запитує про порядок обчислення податкових зобов’язань з Плати за такі земельні ділянки.

Кодекс визначає, що Плата справляється у двох формах – земельного податку із власників та постійних користувачів земельних ділянок (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельних ділянок державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Обов’язок із декларування плати за землю у власників земельних ділянок та/або землекористувачів настає з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань з плати за землю після належного оформлення прав власності або користування земельною ділянкою, викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Орган місцевого самоврядування, який реалізує свої владні повноваження на відповідній території, на якій розташована земельна ділянка, що використовується без правовстановлюючих документів, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, має право порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Таким чином, у разі оформлення Підприємством відповідного права на земельні ділянки під Майном, у нього виникнуть обов’язки по нарахуванню податкових зобов’язань та подання податкових декларацій з Плати.

Підприємство не повідомило про тип будинків, де вбудовані підвальне та напівпідвальне приміщення.

Якщо Підприємство є власником Майна у багатоквартирному будинку, безпосереднім платником земельного податку в цьому випадку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.

Отже, у такому випадку Підприємство свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі матиме реалізовувати через особу, якій делеговані повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав на земельну ділянку та яка виконала таку реєстрацію.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).