Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.12.2020 р. № 5004/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України на звернення Підприємства, надане ГУ ДПС у Дніпропетровській області, щодо плати за землю (далі – Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Підприємство поінформувало, що перебуває на спрощеній системи оподаткування, є власником об’єктів нерухомого майна (далі – Об’єкти), розташованих на земельних ділянках, права власності та користування щодо яких Підприємством не оформлені, а також є власником нерухомого майна у багатоквартирних будинках (далі – Будинки).

У зверненні відсутня інформація щодо суб’єктів, які є власниками/балансоутримувачами Будинків або здійснюють управління такими Будинками.

Підприємство запитує про порядок обчислення податкових зобов’язань з Плати за вказані земельні ділянки.

Кодекс визначає, що Плата справляється у двох формах – земельного податку із власників та постійних користувачів земельних ділянок (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельних ділянок державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Обов’язок із декларування плати за землю у власників земельних ділянок та/або землекористувачів настає з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань з плати за землю після належного оформлення прав власності або користування земельною ділянкою, викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602.

У разі оформлення Підприємством відповідного права на земельні ділянки під Об’єктами, у нього виникнуть обов’язки по нарахуванню податкових зобов’язань та подання податкових декларацій з Плати.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Орган місцевого самоврядування, який реалізує свої владні повноваження на відповідній території, на якій розташована земельна ділянка, що використовується без правовстановлюючих документів, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, має право порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Оскільки Підприємство також є власником нерухомого майна у Будинках, безпосередніми платниками земельного податку в цьому випадку будуть виступати особи, щодо яких здійснено державну реєстрацію прав на земельні ділянки під Будинками з урахуванням прибудинкової території (установи або організації, які здійснюють управління багатоквартирними будинками державної або комунальної власності; об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, які є суб’єктами реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особами на земельні ділянки.

Отже, у такому випадку Підприємство свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі має реалізовувати через осіб, яким делеговані повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав на земельні ділянки та які виконали таку реєстрацію.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).