Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку відображення у податковій звітності з ПДВ розрахунків коригування до податкових накладних реєстрація яких у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) була зупинена та надалі здійснення за рішенням комісії з питань зупинення реєстрації, а також щодо обрахунку показників у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ), надіслане до ДПС листом ГУ ДПС у Закарпатській області, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, платником податків у серпні 2020 року було складено розрахунки коригування до податкових наладних та направлено на реєстрацію в ЄРПН з дотриманням термінів, визначених ПКУ. Реєстрація таких розрахунків коригування в ЄРПН була зупинена. Рішення Комісії ДПС про реєстрацію розрахунків коригування в ЄРПН було прийняте у вересні 2020 року. Після реєстрації в ЄРПН таких розрахунків коригування у платника податку збільшився показник ∑Перевищ в СЕА ПДВ.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації покупцем розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ).
Пунктом 201.16 статті 201 ПКУ встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246) зі змінами і доповненнями, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку № 1246).
Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено статтею 2001 ПКУ та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569).
Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму, обчислену за формулою, встановленою пунктом 2001.3 статті 2001 ПКУ та пунктом 9 Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума). Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі якої визначається така сума, здійснюється автоматично, відповідно до норм ПКУ.
Однією із складових зазначеної формули є загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (∑Перевищ).
Показник ∑Перевищ визначається як різниця між:
сумами податкових зобов'язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 ПКУ, задекларованими платником у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них,
та сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у ЄРПН.
Показник ∑Перевищ розраховується ДПС автоматично після прийняття звітності від платника податку, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Такий розрахунок здійснюється окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Перерахунок показника ∑Перевищ здійснюється щоразу при поданні декларації з ПДВ/уточнюючого розрахунку за звітні періоди на дату такого подання та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складених за такі звітні періоди, на дату такої реєстрації.
Щодо питань 1, 2 та 4
У разі, якщо у платника податку виникли розбіжності між показниками податкової звітності з ПДВ за відповідний звітний період, з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до неї, та сумою податку, що міститься в складених таким платником у відповідному періоді податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, платнику слід перевірити правильність декларування суми податкових зобов’язань, зазначених у поданих податкових деклараціях за відповідний період.
При цьому, слід мати на увазі, що розрахунки коригування на збільшення суми компенсації відображаються:
постачальником - у податковій звітності з ПДВ того звітного періоду, в якому їх складено (незалежно від дати їх реєстрації в ЄРПН);
отримувачем:
- у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН - в податковій звітності з ПДВ того звітного періоду, в якому їх складено;
- у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН - у податковій звітності того звітного періоду, в якому їх зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 1095 календарних днів з дня складання відповідного розрахунку коригування.
У разі складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування на зменшення суми компенсації постачальник зменшує податкові зобов’язання на підставі такого розрахунку коригування у податковій звітності з ПДВ того звітного періоду, в якому його складено, якщо така реєстрація здійснена у межах граничного терміну, встановленого ПКУ; якщо з порушенням встановлених термінів реєстрації — в періоді реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.
У випадку виникнення невідповідності між показниками податкової звітності з ПДВ та даними ЄРПН платнику податку необхідно виправити таку невідповідність шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди.
Водночас повідомляємо, що надання індивідуальної податкової консультації не передбачає оцінки правомірності тих чи інших дій платника податку.
Щодо питання 2
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрам и бухгалтерського обліку, фінансової звітності, іншими документами, пов'язаних із здійсненням господарських операцій.
Щодо питання 5
Індивідуальною податковою консультацією на яку посилається платник у своєму зверненні, відповідно до статті 52 ПКУ, надано роз’яснення щодо практичного застосування норм податкового законодавства іншому платнику податку на його звернення виходячи з конкретних обставин, викладених у такому зверненні, і така індивідуальна податкова консультація може використовуватись виключно таким платником податків.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |