Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У РІВНЕНЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.12.2020 р. № 5047/ІПК/17-00-04-03-08

Головне управління ДПС у Рівненській області на звернення Товариства щодо справляння орендної плати за землю, керуючись п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що згідно з договорами оренди землі, укладених з органом місцевого самоврядування, користується земельною ділянкою, на яку власниками земельних паїв (їх спадкоємцями) не оформлені правовстановлюючі документи, та земельною ділянкою, яка належала на праві власності померлому громадянину на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку (далі – Договори).

До звернення додані копії частин Договорів, за умовами яких орган місцевого самоврядування є відповідно Орендодавцем та Управителем земельних ділянок.

Товариство просить надати роз’яснення щодо обов’язку декларування податкових зобов’язань з плати за землю за невитребувані частки (паї), нерозподілені земельні ділянки та земельні ділянки, що входять до складу спадщини.

Кодекс регулює відносин, що виникають у сфері справляння податків та передбачає реалізацію принципу платності користування землею у двох формах:

земельний податок, який сплачується власниками земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійними користувачами земельних ділянок державної або комунальної власності; орендної плати за надання у строкове користування земельних ділянок державної або комунальної власності (пп. 14.1.72 та 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності передбачено ст. 288 Кодексу.

Статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

Таким чином, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебувають у розпорядженні відповідних органів місцевого самоврядування до моменту отримання їх власниками правовстановлюючих документації на земельні ділянки.

Крім того, територіальні громади набувають землю у комунальну власність, зокрема у разі прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною (п.п. «в» част. 5 ст. 83 Земельного кодексу України та ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Таким чином, положення Кодексу не поширюються на відносини за договорами оренди землі, укладеними органами місцевого самоврядування як управителями/розпорядниками нерозподілених земельних ділянок, невитребуваних часток (паїв) та земельних ділянок, які ще не визнані судом відумерлою спадщиною.

Крім цього, згідно з пунктами 9 та 10 Договорів орендна плата визначається за земельні ділянки приватної власності та вноситься на код платежу 24060300 «Інші надходження», який не є кодом бюджетної класифікації для орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб.

Оскільки Товариство до звернення не додало копії витягів з Державного земельного кадастру щодо вказаних земельних ділянок, це не дає змогу ідентифікувати предмет запиту більш детально. Отже, якщо орендовані земельні ділянки є приватною власністю, то вони не є об’єктом оподаткування орендною платою згідно зі ст. 288 Кодексу.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (ст. 52.2 ст. 52 Кодексу).