Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.12.2020 р. № 5054/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо порядку визначення податкових зобов’язань з ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством здійснюється оплата за товар іншому платнику податку (далі – Платник 2), у свою чергу такий Платник 2 здійснює оплату за інший товар Товариству. Надалі між сторонами досягається домовленість про зарахування оплати, що надійшла на користь Товариства від Платника 2, як повернення передоплати, сплаченої Товариством на користь Платника 2. Такий залік взаємних вимог проводиться щоквартально.

При цьому інформація, надана у зверненні, не дає змоги однозначно ідентифікувати сутність такої оплати (оплата за поставлений товар чи попередня оплата), безпосередньо вид товарів, що постачаються чи підлягають поставці як одним, так і іншим платником, та умови, на яких здійснюється періодичний (щоквартальний) залік взаємних вимог між платниками податку. 

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі статтею 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено статтею 1 Закону № 996, під поняттям первинного документа  розуміється   документ,   який  містить  відомості  про  господарську

операцію (дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах  у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (пункт 5 статті 9 Закону № 966).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу (перший абзац) встановлено, що для цілей оподаткування платники зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Правила формування податкових та складання податкової накладної і реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) регулюються статтями 187 і 201 Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Статтею 601 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Виходячи із зазначеного, як Товариством, так і Платником 2 за операціями з постачання товарів податкові зобов’язання повинні бути визначені  на дату настання «першої події» (отримання коштів чи відвантаження товару),  та відповідно на таку дату мають бути складені і зареєстровані в ЄРПН відповідні податкові накладні, які є підставою для формування такими платниками податку (покупцями за операцією) податкового кредиту.

У разі виникнення підстав, визначених  пунктом 192.1 статті 192 Кодексу, постачальники товарів  мають право скласти розрахунки коригування до таких  податкових накладних.

При цьому надання будь-яких конкретних висновків щодо порядку формування Товариством податкових зобов’язань з ПДВ за операціями, про які йдеться у зверненні, можливе за результатами аналізу документів та матеріалів, що дадуть змогу чітко ідентифікувати предмет запиту та суть операцій, що здійснюються платником податку.

Також слід зазначити, що згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289,      до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Відповідно до статті 202 Кодексу звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Таким чином, податкова декларація з ПДВ подається платником податку за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному місяцю, та у такій декларації відображаються операції такого платника податку, що були здійснені у такому звітному місяці.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання (стаття 36 Кодексу) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.