X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.12.2020 р. № 5079/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України в митному режимі тимчасового ввезення та подальшого вивезення в митному режимі реекспорту залізничних вагонів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство орендує у нерезидента залізничні вагони, які ввезені до України в митному режимі тимчасового ввезення. Після закінчення терміну договору оренди залізничних вагонів, вагони повертаються нерезиденту та вивозяться за межі митної території України в митному режимі реекспорту.

Державна митна служба України (далі – ДМС) за результатами перевірки встановила порушення платником вимог частини сьомої статті 106 Митного кодексу України (далі - МКУ) у частині випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування ПДВ, у вільний обіг на митній території України, та надіслала платнику відповідний розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ для сплати до бюджету.

Разом з тим, у зверненні не вказано, чи відображено таке нарахування в митній декларації платника.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Щодо питань 1 та 2

Відповідно до пункту 2 статті 105 МКУ у разі порушення умов митного режиму тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання та пеню відповідно до статті 132 ПКУ.

Відповідно до пункту 132.1 статті 132 ПКУ у разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які надано умовне звільнення від оподаткування, а також у разі порушення умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно до ПКУ, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, а також особа, відповідальна за дотримання умов, за яких надається звільнення від оподаткування (щодо цільового використання товарів), зобов'язані сплатити суму податкового зобов'язання, на яку було надано звільнення (умовне звільнення), та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов'язання за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.

Відповідно до частини сьомої статті 106 МКУ у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі (у тому числі ПДВ) сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами.

При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов'язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов'язань відповідно до розділу II ПКУ.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема у разі здійснення операцій з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 ПКУ).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПКУ.

Згідно з пунктом 206.7 статті 206 ПКУ, до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення
застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ.

Зокрема, умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначеному статтею 106 МКУ.

Таким чином, у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування ПДВ, у вільний обіг на митній території України платник ПДВ сплачує митним органам суму ПДВ, розраховану за основною ставкою ПДВ, за вирахуванням вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення суми ПДВ, а також суму процентів з сум податкових зобов'язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов'язань відповідно до розділу II ПКУ.

При цьому до податкового кредиту на підставі митної декларації включається лише сума ПДВ, сплачена/нарахована у зв'язку з випуском товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України. Сума процентів, нарахованих відповідно до частини сьомої статті 106 МКУ, не є сумою ПДВ, а тому до податкового кредиту не включається.

Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (підпункт 206.7.2 пункту 206.7 статті 206 ПКУ).

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами і доповненнями
(далі – Порядок № 21), до розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ включаються, зокрема обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2).

Тобто у рядках 11.1 чи 11.2 податкової декларації з ПДВ (в залежності від ставки) відображаються обсяги ввезення та суми ПДВ, сплачені у зв'язку з випуском товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами та у вільний обіг на митній території України. Сума процентів, нарахованих відповідно до частини сьомої статті 106 МКУ, не є сумою ПДВ, такі суми до податкового кредиту не включаються та не відображаються у податковій декларації з ПДВ.

Щодо питання 3

В описі третього питання платником чітко не зазначено, з приводу яких саме операцій виникло питання щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, а тому для отримання відповіді платник може повторно звернутись з детальним описом суті здійснюваних платником податку операцій із наданням копій відповідних документів (в разі необхідності).

Слід зазначити, що статтею 36 ПКУ встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.