Державна податкова служба України розглянула звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з продажу та переоцінки (дооцінки, уцінки) корпоративних прав, виражених в інший, ніж цінні папери формі, та, керуючись ст. 52 Кодексу повідомляє.
Відповідно до звернення у 2008 році Товариство 1 придбало частку корпоративних прав Товариства 2. З 2001 року Товариство 2 господарську діяльність не веде, доходів не отримує і Товариство 1 не здійснювало переоцінку вартості придбаних корпоративних прав Товариства 2. Товариство 1 розглядає варіанти уцінки корпоративних прав до рівня справедливої вартості.
Платник запитує:
1. Чи розповсюджуються вимоги п. 141.2 ст. 141 Кодексу на операції з продажу або уцінки корпоративних прав?
2. У випадку уцінки зазначеної фінансової інвестиції чи зобов’язаний платник збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму уцінки у відповідності до п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Кодексу?
3. У випадку продажу корпоративних прав чи зобов’язаний платник збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму такої різниці у відповідності до п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Кодексу?
Питання 1, 2, 3
Відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Кодексу корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів (абзац «б» п.п. 14.1.81 п. 14. 1 ст. 14 Кодексу).
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Відповідно до п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму від'ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму від'ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, і передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передання прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам (п. 1 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 № 3480-IV).
Отже, фінансовий результат до оподаткування коригується на різниці за операціями з продажу або іншого відчуження, переоцінки цінних паперів.
Нормами Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціям з продажу та переоцінки (дооцінки, уцінки) корпоративних прав, виражених в іншій, ніж цінні папери, формі.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-XIV).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |