Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.12.2020 р. № 5136/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення    щодо визначення бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходута, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),повідомляє.

Відповідно до інформації, наданої у зверненні, Підприємство здійснює операції з виплати роялті резиденту Об’єднаних Арабських Еміратів, угода з Урядом якого про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал передбачає можливість застосування пониженої ставки податку з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України.

У зв’язку з чим у Підприємства виникли питання стосовно чинного законодавства України, яким необхідно керуватись при визначенні статусу нерезидента (як «бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу» чи «кінцевого бенефіціарного власникадоходу»)для цілей застосування пониженої ставки податку під час виплати доходів нерезидентуіз джерелом їх походження з України у вигляді роялті.

Згідно з п.103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Відповідно до п. 103.3 ст. 103 Кодексу бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом).

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Доходи, отримані нерезидентами із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними відповідними положеннями п. 141.4 ст. 141 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств»Кодексу.

Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Угоди між Урядом України і Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал, ратифікованої19.06.2003 (Закон України № 1013-IV), яка є чинною з 09.03.2004 (далі – Угода), застосовуються до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав (ст. 1 Угоди) та до існуючих податків, одним з яких, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств»(ст. 2 Угоди). Критерії щодо визначення резиденції осіб, на яких поширюються положення Угоди, встановлено ст. 4 Угоди.

Пунктом 1 ст. 12 Угоди передбачено, що «роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі».

Згідно з п. 2 ст. 12 Угоди «однак такі роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялті, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентів загальної суми роялті у межах значення підпункту a) пункту 4 цієї статті».

«Незважаючи на положення пункту 2 цієї статті, роялті, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки в другій Договірній Державі, якщо цей резидент є фактичним власником роялті, та якщо роялті є виплатами в межах значення підпункту b) пункту 4 цієї статті» (п. 3 ст. 12 Угоди).

Відповідно до п. 4 ст. 12 Угодитермін «роялті» при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування:

a) за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори або твори мистецтва, включаючи кінематографічні фільми і фільми або плівки для радіомовлення чи телебачення; і

b) за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на наукову працю, патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду».

Таким чином, при виплаті резидентом України на користь резидента Об’єднаних Арабських Еміратів застосовуються зазначені вище положення ст. 12 Угоди залежно від виду роялті, визначених у п.п. a) і b) п. 4 ст. 12 Угоди, та якщо цей нерезидент є фактичним власником отриманих роялті.

Поняття «фактичний власник» Угодою не визначено.

Однак, відповідно до п. 2 ст. 3 (Загальні визначення) Угоди «при застосуванні цієї Угоди однією з Договірних Держав будь-який термін, не визначений у ній, матиме те значення, яке надається йому законодавством цієї Держави щодо податків, на які поширюється ця Угода, якщо з контексту не випливає інше».

Отже, статус нерезидента, який отримує доходи із джерелом їх походження з України у вигляді роялті, як фактичного власника цих роялті, визначається податковим законодавством України, тобто Кодексом, зокрема відповідними положеннями ст. 103 розділу ІІ «Адміністрування податків, зборів, платежів»Кодексу, якою встановлено порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.