Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.12.2020 р. № 5131/ІПК/02-32-07-05

Головне управління ДПС у Вінницькій області розглянуло запит     щодо надання індивідуальної податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє. 

Відповідно до звернення підприємець надає послуги із онлайн-освіти, оплата за які здійснюється споживачами із застосуванням електронних платіжних засобів (банківських платіжних карток, далі – ЕПЗ) із зарахуванням коштів на підприємницький рахунок.

Чи потребує з 01.01.2021 застосовувати РРО діяльність із онлайн-освіти (заняття з учнями з використанням онлайн-платформи Zoom), якщо фізичний контакт і виконавця і споживача відсутній (вони спілкуються онлайн, кошти перераховуються за допомогою ЕПЗ безпосередньо на підприємницький рахунок виконавця в установі банку)?

Чи потребує з 01.01.2021 застосування РРО освітня діяльність, якщо надання послуг здійснюється аудиторно (за наявності фізичного контакту виконавця і споживача), а кошти за надані послуги перераховуються споживачами із застосуванням ЕПЗ з іх нарахуванням на поточний підприємницький рахунок виконавця?

Чи потребує з 01.01.2021 застосування РРО освітня діяльність, якщо послуги надаються онлайн, а розрахунки за них здійснюються готівкою?

Чи потребує з 01.01.2021 застосування РРО освітня діяльність, якщо послуги надаються онлайн, а розрахунки за них проводяться споживачами через ПТКС (програмно-технічний комплекс самообслуговування в банку) із подальшим зарахуванням на поточний рахунок виконавця:

1. готівкою;
2. електронним платіжним засобом (банківською картою)?

Законом України від 06 липня 1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265) визначено правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону №265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов'язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону №265 РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім:

         - операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;

         - операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Також, у разі проведення розрахунків між суб'єктами господарювання в безготівковій формі, а саме під час переказу коштів із розрахункового рахунка суб'єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товарів, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо застосування РРО є не обов'язковим.

Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.09.2020
№57-0009/53844) безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Готівкові розрахунки – платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (пункт 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення).

Разом з цим, згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом, у розумінні Закону №265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Отже, якщо товар або послуга придбавається за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок торговця будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори.

Таким чином, розрахункові операції, із застосуванням ЕПЗ, не супроводжуються розрахунковими документами встановленої форми та змісту, що підтверджують факт продажу товарів чи/або надання послуг на відміну від виписок банківських установ про здійснення платежів через он-лайн систему банківських платежів.

Цю позицію ДПС підтвердив і НацБанк, листом від 24.04.2020
№57-0009/20338, де зазначив, що тільки операції здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника, без використання не банківського ЕПЗ, на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій в розумінні Закону №265.

Пунктом 6 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами-підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Кодексу.

Відповідно пункту 296.10 статті 296 Кодексу РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу передбачено, що з 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких, протягом календарного року, не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет.

З урахуванням викладеного та наведеного прикладу повідомляємо, що
з 01.01.2021 підприємець зобов'язаний застосовувати РРО на загальних підставах у разі здійснення розрахунків у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням ЕПЗ) при реалізації товарів (робіт, послуг), у тому числі через мережу Інтернет.

При здійсненні розрахунків у безготівковій формі (переказ коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку) або шляхом внесення коштів через касу банку та проведення розрахунків через банківський платіжний термінал або ПТКС, застосовування РРО та/або ПРРО є не обов’язковим до та після 01.01.2021.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.