Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.11.2020 р. № 4859/ІПК/26-15-13-06-16

Головне управління ДПС у м. Києві керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПК України) розглянуло звернення про отримання індивідуальної податкової консультації з питання надання згоди контролюючого органу на передачу майна, що перебуває в податковій заставі та в межах компетенції повідомляє.

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Статтею 21 ПК України передбачено, що посадові і службові особи контролюючих органів зобов’язані дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених цим кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до ст. 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

 На виконання приписів ПК України  контролюючими органами складено акти опису майна, на яке поширюється право податкової застави, яке закріплене на праві повного господарського відання та зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого та нерухомого майна.

Статтею 93 ПК України зазначено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, а саме:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;

-  визнання податкового боргу безнадійним;

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

- отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Необхідно зазначити, що п. 1.3 ст. 1 ПК України передбачено, що Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Ухвалою Господарського суду м. Києва про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також заборонено боржнику та власнику майна боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

  Постановою Господарського суду м. Києва визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства  (далі – КУзПБ) з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

• господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
• строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;
• продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;
• припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Крім того, відповідно до ст. 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

• приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження;
• виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
• проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута;
• аналізує фінансовий стан банкрута;
• виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
• формує ліквідаційну масу;
• заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;
• має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;
• з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;
• заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;
• подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;
• вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
• передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню;
• продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом;
• повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
• у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу;
• веде реєстр вимог кредиторів;
• подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
• здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи-банкрута є акціонерне товариство;
• здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

          Відповідно до ч. 10 ст. 41 КУзПБ активи боржника, що перебувають у податковій заставі, можуть бути звільнені господарським судом з податкової застави, про що виноситься ухвала у судовому засіданні за участю контролюючого органу, уповноваженого відповідно до ПК України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень.

 У зв’язку з тим, що ухвала господарського суду про скасування арешту (податкової застави) та припинення податкової застави з майна банкрута на адресу ГУ ДПС у м. Києві не надходила, правові підстави щодо скасування податкової застави відсутні.       

Враховуючи вищевикладене, вчинення подальших дій, спрямованих на розпорядження майном банкрута, здійснюється ліквідатором, згідно з КУзПБ.

 Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.