Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.11.2020 р. № 4906/ІПК/99-00-04-04-02-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення від 23.11.2020 б/н щодо зменшення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб на суму податку, сплачену за межами України та в межах компетенції повідомляє.

Платником податку подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік та задекларовано доходи, отримані з джерел за межами України від оплатного передавання у користування іншим особам нерухомого майна, розташованого за кордоном.

У зв’язку із отриманням у 2020 році офіційного підтвердження сплати прибуткового податку від державного органу країни отримання доходу відповідно до її законодавства, платник запитує про право на   зменшення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб на суму податку, сплачену за межами України та порядок його реалізації.

Порядок оподаткування іноземних доходів визначено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

Підпунктом 170.11.2 пункту 170.11 статті 170 Кодексу передбачено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно п. 13.5 ст. 13 Кодексу для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Відповідно до п. 50.1. ст.50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Слід зазначити, що у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період   (п. 50.3. ст. 50 Кодексу).

Таким чином, з метою виправлення помилки у раніше поданій податковій декларації та зменшення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб на суму податку, сплачену за межами України, платник зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації та надати належним чином легалізовану довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об'єкт оподаткування від державного органу країни, де отримувався такий дохід.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.