Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.12.2020 р. № 5064/ІПК/99-00-04-05-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник у своєму зверненні повідомив, що у 2019 році отримувала  дохід у вигляді гранту та стипендію від університету США, з якого був утриманий федеральний податок.

Американська сторона надала офіційну форму довідки 1042-S про нарахований дохід та утриманий податок.

Платник податків бажає скористатись своїм правом на зарахування сум податків та зборів, сплачених за межами України під час розрахунку податків та зборів в Україні.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи надає офіційна форма 1042-S право на зменшення річного податкового зобов’язання за 2019 рік на суму федерального податку, сплаченого в США, якщо ні то який саме документ (форма довідки та орган видачі) необхідно надати до контролюючого органу.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо, інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою 9 відс., визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу(п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Також зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором  (пп. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі, якщо дохід отримується фізичною особою - резидентом з джерел за межами України, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

При цьому фізична особа зобов'язана подати річну податкову декларацію та сплатити податок (військовий збір) з такого доходу.

Разом з цим, відповідно до ст. 3  Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. 

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Конвенція між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал (далі – Конвенція), яка ратифікована 26.05.1995 (Закон України   № 180/95-ВР), і є чинною в українсько-американських  податкових відносинах з 05.06.2000, поширюються на осіб (фізичних та юридичних), які (у розумінні Конвенції)  є резидентами України та США (статті 1, 3, 4), та на прямі податки, одним з яких є податок на доходи фізичних осіб (ст. 2).

Статтею  24 (Звільнення від подвійного оподаткування) Конвенції  передбачено, що „відповідно до положень та з урахуванням обмежень законодавства кожної Договірної Держави (як це може бути виправлено час від часу без зміни загальних принципів), кожна Держава буде дозволяти своїм резидентам (та у випадку Сполучених Штатів – їх громадянам) як кредит проти податку на доход, прибутковий податок, що сплачується іншій Договірній Державі такими резидентами (та у випадку Сполучених Штатів – також такими громадянами)”.

Таким чином, ст. 24 Конвенції визначено загальне правило щодо зарахування кожною з договірних держав – Україною та США, податків, сплачених резидентами цих країн за їх межами.

Зазначена стаття Конвенції не регулює питання процедурного характеру і не встановлює правил (порядку) реалізації її положень кожною з договірних держав.

Наразі очевидним є те, що з метою усунення подвійного оподаткування порядок зарахування закордонних податків встановлюється внутрішнім законодавством кожної з держав-учасниць Конвенції.

Слід зазначити, що суть (зміст) положень ст. 24 Конвенції відповідає суті положень ст. 13 (Усунення подвійного оподаткування)  Кодексу щодо порядку врахування податків, сплачених за межами України при визначенні  бази оподаткування платників податків -  резидентів України.

При цьому згідно з п. 13.5 ст. 13 Кодексу для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Враховуючи викладене, з метою застосування положень Конвенції компетентним органом з боку США визначено „Міністерство фінансів або його повноважного представника” (ст. 3 Конвенції) і саме цим компетентним органом видано довідку, яка додається Вами до звернення.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.