Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.12.2020 р. № 5108/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань обліку операцій з отримання відокремленим підрозділом іноземної неурядової організації фінансової допомоги для цілей оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

За умовами запиту відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації просить роз’яснити такі питання щодо отримання фінансової допомоги:

1. Чи наявні у законодавстві будь-які обмеження щодо категорій донорів (резидентів та нерезидентів), від яких відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації може отримувати фінансову допомогу?

2. У випадку наявності обмежень або особливостей звітування про таку фінансову допомогу надати відповідні роз’яснення.

Щодо питань 1 та 2.

Згідно з п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, в індивідуальній податковій консультації висвітлюються питання, що стосуються оподаткування та подання звітності (в частині податку на прибуток підприємств) відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, що є отримувачем фінансової допомоги.

Так, згідно з п.п. «а» та п.п. «б» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу до нерезидентів віднесено, зокрема, іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні.

Державна реєстрація в Україні відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації здійснюється шляхом його акредитації без набуття статусу юридичної особи (частина перша ст. 22 Закону України від 15 травня 2003 року  № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).

Перелік документів, які подаються для акредитації відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, наведено у частині другій ст. 22 Закону № 755.

Відповідно до п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу платниками податку на прибуток - нерезидентами є, зокрема, нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом.

Визначення постійного представництва встановлено підпунктом 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Так, постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема:

місце управління;

філія;

офіс;

фабрика;

майстерня;

установка або споруда для розвідки природних ресурсів;

шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів;

склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає:

а) будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо загальна тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю (в рамках одного проекту або пов'язаних між собою проектів), що виконуються нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, перевищує 12 місяців;

б) надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників, найнятих ним для таких цілей, якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як 183 дні у будь-якому дванадцятимісячному періоді;

в) осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають та звичайно реалізують повноваження вести переговори щодо суттєвих умов правочинів, внаслідок чого нерезидентом укладаються договори (контракти) без суттєвої зміни таких умов, та/або укладати договори (контракти) від імені нерезидента, у разі, якщо зазначена діяльність здійснюється особою в інтересах, за рахунок та/або на користь виключно одного нерезидента та/або пов'язаних із ним осіб - нерезидентів;

г) осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають і звичайно реалізують повноваження утримувати (зберігати) запаси (товари), що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка запасів (товарів) від імені нерезидента, крім резидентів - утримувачів складу тимчасового зберігання або митного складу.

При цьому згідно з п. 133.3 ст. 133 Кодексу постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Відповідно до п. 63.2 ст. 63 Кодексу взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, у тому числі юридичних осіб - нерезидентів, які відкривають рахунки у банках України, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Пунктом 63.3 ст. 63 Кодексу визначено, що об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів.

Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Кодексу.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Відповідно до п. 64.5 ст. 64  Кодексу нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зобов'язані стати на облік у контролюючих органах.

У разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.

Порядок взяття на облік нерезидентів у контролюючих органах встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Враховуючи вищезазначене, якщо відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації не здійснює господарську діяльність в Україні і не підпадає під визначення «постійне представництво», наведене у підпункті 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то такий підрозділ не повинен реєструватися платником податку на прибуток, подавати декларацію з податку на прибуток підприємств та сплачувати податок на прибуток.

Водночас, наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Інформації, яка зазначена у розглянутому зверненні, недостатньо для надання більш конкретної відповіді щодо реєстрації відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, через який планується отримувати фінансову допомогу на території України, постійним представництвом та платником податку на прибуток, а відповідно – і щодо оподаткування операцій з отримання таким підрозділом фінансової допомоги.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.