Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.12.2020 р. № 5142/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення  щодо оподаткування операцій з постачання послуг, пов’язаних із страховою діяльністю, за договором доручення та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство уклало договір доручення зі страховою компанією, згідно з яким Товариство виступає повіреним (страховим агентом відповідно до статті 15 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон № 85) та зобов’язується від імені та за дорученням страхової компанії (довірителя) виконувати частину страхової діяльності страхової компанії (довірителя), а саме вчиняти у порядку та на умовах, визначених таким договором юридичні дії щодо проведення робіт, пов’язаних із сприянням страховій компанії (довірителю) в укладенні ним договорів (полісів) страхування та оформлення необхідних документів для подальшого укладання таких договорів (полісів) страхування, а саме:

здійснює підготовку до укладення договорів (полісів) страхування;

оформлення необхідних документів;

виконання робіт із обслуговування договорів (полісів) страхування;

приймає від потенційних страхувальників заяви на страхування (у разі необхідності);

ознайомлює страхувальників з правилами та умовами страхування, а також основними положеннями договорів (полісів) страхування;

збирає інформацію щодо предмету страхування, яка необхідна для укладення страховою компанією (довірителем) договору (полісу) страхування;

здійснює огляд та фотографування об’єкта страхування відповідно до інструкцій страхової компанії (довірителя) (у разі необхідності);

підписує договори (поліси) страхування у межах повноважень;

видає договори (поліси) страхування страхувальникам;

вносить інформацію про укладені за сприянням Товариства (повіреного) договори (поліси) страхування в програмне забезпечення страхової компанії (довірителя);

передає другі примірники договорів (полісів) страхування страховій компанії (довірителю).

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини першої та другої статті 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором.

У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Частиною першою статті 1002 ЦКУ визначено, що повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Згідно із частиною першою статті 1004 ЦКУ повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Відносини у сфері страхування регулюються Законом України   від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон № 85).

Відповідно до частини сьомої статті 15 Закону № 85 страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників.

Страховими посередниками можуть бути, зокрема страхові агенти.

Страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме:

укладають договори страхування;

одержують страхові платежі;

виконують роботи, пов’язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань.

Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками затверджено постановою Кабінету Міністрів України  від 18 грудня 1996 року  № 1523.

Отже, нормами частини сьомої статті 15 Закону № 85 визначено перелік послуг, пов’язаних із страховою діяльністю, які можуть надавати (виконувати) страхові агенти за дорученням страховика.

 Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та  підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо, що операції Товариства з постачання послуг, пов’язаних із страховою діяльністю, які визначені у частині сьомій статті 15 Закону № 85, а саме укладення договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов’язаних із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань, і постачаються у межах договору доручення, укладеного із страховиком, який має ліцензію на здійснення страхової діяльності, не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ.

Операції Товариства з постачання послуг, які не визначені у частині сьомій статті 15 Закону № 85, і постачаються у межах договору доручення, укладеного із страховиком, який має ліцензію на здійснення страхової діяльності, є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

База оподаткування ПДВ за такою операцією визначається виходячи з договірної вартості послуг (комісійної винагороди).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).