Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.12.2020 р. № 5194/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування доходів нерезидентів від перевезення вантажів автомобільним, морським, авіа та залізничним транспортом за договором з перевезення вантажів у міжнародному сполученні, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомляє.

Відповідно до інформації, наданої у зверненні, товариством укладено договір з юридичними особами – нерезидентами, зареєстрованими за законодавством Республіки Польща, Китайської Народної Республіки та Республіки Сербія щодо надання послуг з перевезення вантажів у міжнародному сполученні.

Платник просить надати роз’яснення щодо оподаткування доходів, що отримуються нерезидентом за надання послуг з перевезення вантажів автомобільним, морським, авіа та залізничним транспортом у міжнародному сполученні, в тому числі, з урахуванням міжнародних договорів між урядом України та урядами зазначених країн.

Відповідно до п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фрахт – винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Згідно з положеннями п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Відповідно до п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПКУ сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою – підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

При цьому:

базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;

особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.

Відповідно до п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 ПКУ базова ставка фрахту – сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.

Відповідно до ст. 3 ПКУ чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

При цьому відповідно до п. 103.2 ст. 103 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

З країнами, зазначеними в зверненні платника, набрали чинності міжнародні договори, якими регулюються питання оподаткування, а саме:

Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень (далі – Конвенція з Урядом Польщі), яка є чинною в українсько-польських податкових відносинах з 11.03.1994;

Угода між Урядом України і Урядом Китайської Народної Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі – Угода з Урядом Китайської Народної Республіки), яка є чинною в українсько-китайських відносинах з 18.10.1996;

Конвенція між Кабінетом Міністрів України і Союзним Урядом Союзної Республіки Югославія про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і капітал (далі – Конвенція з Республікою Сербія), яка застосовується у відносинах України з Республікою Сербія та з Республікою Чорногорія і є чинною з 29.11.2001.

Положення відповідних статей кожного із зазначених міжнародних договорів застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав (ст. 1), і поширюються на існуючі податки, одним з яких, зокрема в Україні, є податок на прибуток підприємств (ст. 2).

Конвенція з Урядом Польщі.

Відповідно до ст. 3 «Загальні визначення» цієї Конвенції термін «міжнародне перевезення» означає будь-яке перевезення морським, річковим або повітряним судном, дорожнім транспортним засобом, що експлуатується підприємством Договірної Держави, крім випадків, коли морське, річкове або повітряне судно, дорожній транспортний засіб експлуатується виключно між пунктами в другій Договірній Державі.

Статтею 8 «Міжнародний транспорт» цієї Конвенції визначено порядок оподаткування прибутків від експлуатації морських, річкових і повітряних суден, дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях.

Угода з Урядом Китайської Народної Республіки.

Порядок оподаткування прибутків від експлуатації морських або повітряних суден у міжнародних перевезеннях визначено у ст. 8 «Міжнародний транспорт» цієї Угоди.

Термін «міжнародне перевезення» визначений ст. 3 «Загальні визначення» цієї Угоди і означає будь-яке перевезення морським або повітряним судном, що експлуатується підприємством, яке є резидентом Договірної Держави, крім випадків, коли морське або повітряне судно експлуатується виключно між пунктами в другій Договірній Державі.

Конвенція з Республікою Сербія.

Відповідно до ст. 3 «Загальні визначення» цієї Конвенції термін «міжнародне перевезення» означає будь-яке перевезення морським, річковим чи повітряним судном або дорожнім транспортним засобом, що експлуатується підприємством, фактичне місце управління якого знаходиться в Договірній Державі, за винятком тих випадків, коли морське, річкове, повітряне судно або дорожній транспортний засіб експлуатується виключно між пунктами в другій Договірній Державі.

Порядок оподаткування прибутків від експлуатації морських, річкових, повітряних суден або дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях зазначено в ст. 8 «Міжнародний транспорт» цієї Конвенції.

Таким чином, доходи нерезидентів вказаних держав від перевезення вантажів автомобільним, морським, авіа та залізничним транспортом можуть оподатковуватись за правилами, встановленими зазначеними міжнародними договорами.

При цьому, слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно кваліфікації та порядку оподаткування платежів, здійснених платником податку на користь кожного нерезидента за договором з перевезення вантажів у міжнародному сполученні, має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Крім того, звертаємо увагу, що порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України передбачено ст. 103 ПКУ.

Тому, повне або часткове звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України при застосуванні міжнародних договорів можливе за умови дотримання норм міжнародних договорів та вимог ст. 103 ПКУ.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.