Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.12.2020 р. № 5209/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), на звернення Товариства щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), повідомляє.

Товариство без надання підтверджуючих документів повідомило, що підприємство «Йопо ГМБХ» (далі –Нерезидент) з місцезнаходженням у Німеччині є власником об’єкта нерухомості в Україні − квартири у житловому будинку, яку передано Товариству в управління на підставі договору управління майном.

Товариство не є постійним представництвом Нерезидента в розумінні норм Кодексу.

Товариство запитує про наявність підстав для сплати ним податкових зобов’язань з Податку за такий об’єкт нерухомості.

Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу визначено, що платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (їх часток).

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр).

Речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, такі як право господарського відання та право оперативного управління, не є підставою для справляння Податку.

Отже, основною умовою для визнання об’єктом оподаткування Податком об’єкта нерухомості (житлової та/або нежитлової), є внесення відомостей щодо права власності на нього в Державний реєстр, відповідно суб’єкт господарювання, щодо якого як власника внесені відомості до Державного реєстру, є платником Податку.

Оскільки право власності на об’єкт нерухомості «квартира у житловому будинку» належать Нерезиденту, то у Товариства не виникають податкові зобов’язання з Податку за зазначений об’єкт нерухомості.

Разом з тим, якщо Товариство є представником платника податків (в значенні ст. 19 Кодексу), то воно користується правами, встановленими Кодексом для платників податків.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).