Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.12.2020 р. № 5236/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визнання заборгованості безнадійною згідно з п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Як зазначено у зверненні ДП є платником податку на прибуток на загальних підставах та при розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток застосовує коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені положеннями розділу III Кодексу.

Платник повідомляє, що в рамках проведення річної інвентаризації 2020 року прийнято рішення про списання дебіторської заборгованості, що відповідає ознакам безнадійної.

У підприємства виникло питання: чи потрібно додатково проводити перевірку дебіторської заборгованості на відповідність іншим критеріям п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для відображення в податковому обліку.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

У разі, якщо за результатами річної інвентаризації за 2020 рік підприємством прийнято рішення про списання дебіторської заборгованості, що відповідає п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а саме заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, то зазначеним підпунктом не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною.

Ця норма Кодексу не передбачає необхідності здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Тож, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є сплив строку позовної давності за зобов'язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Таким чином у разі якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, платники податку не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам, передбаченим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

При цьому, звертаємо увагу, що відповідно до ст. 264 ЦКУ перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Звертаємо вашу увагу, що інформації, яка зазначена у Вашому зверненні, не достатньо для надання більш конкретної відповіді, оскільки необхідно конкретизувати обставини, за яких виникла дебіторська заборгованість на вашому підприємстві.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.