Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.12.2020 р. № 5166/ІПК/20-40-33-02-10

Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС області), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та відстрочення, розстрочення та реструктуризації грошових зобов’язань, з урахуванням фактично викладених обставин, у межах компетенції повідомляє таке.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок) регламентується ст. 266 ПКУ.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПКУ).

Перелік об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що не є об’єктом оподаткування податком визначено підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункт 266.3 статті 266 ПКУ).

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункт 266.3 статті 266 ПКУ).

Відповідно до порядку надання пільг, регламентованого п. 266.4 ст. 266 ПКУ, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік) (підпункт 266.4.1 пункт 266.4 статті 266 ПКУ).

Інших пільг з оподаткування для об'єкта/об'єктів житлової нерухомості в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку ПКУ не передбачено.

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до:

об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту;

об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (підпункт 266.4.3 пункт 266.4 ст.266 ПКУ).

Крім того, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (підпункт 266.7.3 пункт 266.7 статті 266 ПКУ).

Згідно з підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності, зокрема, фізичних осіб.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об'єктом оподаткування.

Пільги визначаються з урахуванням норм підпункту 12.3.7 пункту 12.3    статті 12, пункту 30.2 статті 30, пункту 266.2 статті 266 ПКУ. У разі встановлення пільг, відмінних на територіях різних населених пунктів адміністративно-територіальної одиниці, за кожним населеним пунктом пільги затверджуються окремо.

Звертаємо увагу, відповідно до підпункту 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 ПКУ не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

З огляду на зазначене, при нарахуванні податку за 2019 рік, Вам було зменшено  базу оподаткування на 120 кв. метрів згідно з нормами ПКУ. Інформація про встановлення органами місцевого самоврядування Вам пільги з податку - відсутня.

Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДПС згідно з положеннями статті 100 ПКУ, постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин" (далі - Перелік) та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міндоходів від 10 жовтня 2013 року № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1853/24385 (далі - Порядок).

Згідно пункту 2 статті 100 ПКУ платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пункту 100.1 статті 100 ПКУ розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДФС з письмовою заявою встановленого зразка (додаток 1 до Порядку), в якій обов’язково зазначається:

суми податків, зборів, штрафних санкцій (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити або відстрочити. При цьому суми, термін сплати яких не настав, а також термін сплати яких вже минув, зазначаються окремо;

найменування податку;

строк розстрочення або відстрочення;

періоди сплати;

пункт переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу у відповідності до Переліку.

Невід’ємною частиною заяви є економічне обґрунтування, яке складається з:

переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

графіка погашення розстрочених або відстрочених сум платежів;

докази можливості сплати розстрочених сум, розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у відповідності до статті 10 ПКУ відноситься до місцевих податків.

Згідно з підпунктом 2.2 Порядку рішення про розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) у межах одного бюджетного року щодо місцевих податків і зборів затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

Отже, для отримання інформації щодо встановлення пільги з податку, що сплачується на відповідній території, та щодо розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) у межах одного бюджетного року з податку, пропонуємо Вам звернутись до місцевого органу виконавчої влади, в залежності від місця розташування об’єкту/об’єктів нерухомості та до бюджету якого зараховується такий податок.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.