X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.01.2021 р. № 17/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо оподаткування доходів фізичної особи – підприємця з купівлі – продажу (торгівлі) легкових автомобілів і в межах компетенції повідомляє.

Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, яка  планує здійснювати підприємницьку діяльність з купівлі – продажу (торгівлі) легкових автомобілів, ввезених на митну територію України, просить надати роз’яснення щодо виписки податкової накладної, оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, відображення доходів і витрат у фізичної особи – підприємця під час здійснення купівлі – продажу (торгівлі) легкових автомобілів.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПКУ.

Обов’язки платника податків встановлено ст. 16 ПКУ.

Так, платник податків зобов’язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 ПКУ), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи  (п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ), забезпечувати збереження документів, пов’язаних з виконанням податкового обов’язку, протягом строків, установлених ПКУ (п.п. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 ПКУ), а також забезпечувати  надання  посадовими  (службовими)  особами  платника податку письмових пояснень на письмовий запит контролюючого органу з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документального підтвердження (п.п. 16.1.15 п. 16.1 ст. 16 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Пунктом 194.1 ст. 194 Кодексу передбачено операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою, а саме,  операції, зазначені у ст. 185 Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Отже, якщо постачальник є платником ПДВ, продаж автомобіля оподатковується ПДВ у загальному порядку за ставкою 20 відсотків.

При цьому слід зазначити, що на дату виникнення податкових зобов’язань із ПДВ (дату «першої події», визначену відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ) постачальник (продавець) – платник ПДВ зобов'язаний згідно з п. 201.1 ст. 201 Кодексу скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ, оскільки продаж автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 ПКУ.

Відповідно до п.177.1 ст.177 ПКУ доходи фізичних осіб – підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ, а саме 18 відсотків.

Крім того, доходи фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування підлягають оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотка (п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Об’єктом оподаткування фізичної особи - підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п.п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Перелік витрат безпосередньо пов’язаних з отриманням доходу фізичної особи – підприємця, витрати які включаються до складу витрат підприємця визначено п.177.4 ст.177 ПКУ, зокрема витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (п.п. 177.4.1 п.177.4 ст.177 ПКУ).

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ, фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книгу) та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок).

Відповідно до п.5 Порядку записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

У графі 6 «Сума витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)» Книги відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня (п.6 Порядку).

Дані Книги обліку доходів і витрат заповнюються у гривнях з копійками та використовуються самозайнятою особою для заповнення  податкової декларації про майновий стан і доходи (п.9 Порядку).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.