Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.01.2021 р. № 47/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс)розглянула звернення щодо оподаткування заробітної плати нерезидентівта в межах компетенції повідомляє.

Товариство, яке працевлаштувало нерезидентів – громадян Азербайджанської Республіки, просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо оподаткування заробітної плати зазначених працівників та правил зарахування в Азербайджані сплачених ними податків в Україні і щодо застосування українсько-азербайджанського договору про уникнення подвійного оподаткування.

Щодо оподаткування заробітної плати працівників нерезидентів – громадян Азербайджанської Республіки

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є фізичні особи – нерезиденти, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.2.1 п. 163.2 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи – нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту)
(п.п. 164.2.1 п. 164.2ст. 164 Кодексу).

Також вказані доходи, є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється
п. 170.10 ст. 170 Кодексу, яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).

Згідно з п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, визначення якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу, та військового збору – 1,5 відс., встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Враховуючивикладене, дохід у вигляді заробітної плати, отриманий фізичною особою - нерезидентом включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьомутовариство повинно виконати всі функції податкового агенту.

Водночас відповідно до положень п. 3.2 ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

 

Щодо правил зарахування в Азербайджані сплачених громадянамита податковими резидентами Азербайджанської Республіки, які є працівниками українського підприємства, податків в Україні і щодо застосування українсько-азербайджанського договору про уникнення подвійного оподаткування

Конвенція між Урядом України і Урядом Азербайджанської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків на доход і майно,яка ратифікована Верховною Радою України 02.03.2000 (Закон України № 1516-III )і набула чинності в українсько-азербайджанських податкових відносинах 03.07.2000 (далі – Конвенція),  застосовується до „осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав”(ст. 1 Конвенція).Для цілей Конвенції термін „особа” включає фізичну особу, компанію або будь-яке інше об’єднання осіб (п. 1 ст. 3 Конвенції).

Відповідно до п. 3 ст. 2 Конвенції одним із існуючих податків, на який поширюються її положення, зокрема щодо фізичних осіб, в Україні є „прибутковий податок з громадян” (далі – український податок),в Азербайджанській Республіці –„прибутковий податок з фізичних осіб” (далі –  азербайджанський податок).

У контексті Конвенції оподаткування доходів фізичної особи – резидента Азербайджанської Республіки, якого з резидентом України пов’язують трудові відносини (договір найму), регулюється ст. 15(Залежні особисті послуги)Конвенції, відповідно до п. 1 якої „з урахуванням положень статей 16, 18, 19 та 20 цієї Конвенції платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, будуть оподатковуватись тільки в цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, одержані у зв’язку з цим винагороди можуть оподатковуватись у цій другій Державі”.

„Незалежно від положень пункту 1 цієї статті, винагорода, що одержується резидентом Договірної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо:

a) одержувач перебуває у другій Договірній Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів протягом будь-якого
12-місячного періоду, що починається або закінчується у даному фінансовому році; і

b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом другої Держави; і

c) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в другій Державі (п. 2 ст. 15 Конвенції).

Таким чином, відповідно до положень п. 1 ст. 15 Конвенції будь-яка винагорода (заробітна плата), що одержується фізичною особою - резидентом Азербайджанської Республіки у зв’язку з роботою за наймом, підлягає оподаткуванню тільки в Азербайджані, якщо така робота фактично здійснюється (тобто виконується там, де найманий працівник фізично присутній) в Азербайджані. Якщо найманий працівник - резидент Азербайджанської Республіки фізично присутній і фактично виконує роботу за наймом в Україні, одержана в зв’язку з цим винагорода (заробітна плата) може оподатковуватись в Україні, якщо таке оподаткування передбачено українським податковим законодавством.

Разом з тим, винагорода, що одержується резидентом Азербайджанської Республіки у зв’язку з роботою за наймом, яка здійснюється в Україні, оподатковується тільки в Азербайджані, якщо одночасно виконуються  всі умови, зазначені у пп. а – с п. 2 ст. 15 Конвенції. Якщо хоча б одна з умов п. 2 ст. 15 Конвенції не виконується, Україна має право оподатковувати винагороду найманого працівника, отриману за роботу, яка фактично здійснюється на українській території, відповідно до правил, встановлених податковим законодавством України.

Статтею 23 (Усунення подвійного оподаткування) Конвенції передбачено:

„1. Якщо резидент Договірної Держави одержує доход або володіє майном, які згідно з положеннями цієї Конвенції можуть оподатковуватись податками у другій Договірній Державі, сума сплаченого податку на цей доход або майно у другій Договірній Державі буде вирахувана з податку, що справляється з цієї особи стосовно такого доходу або майна у Договірній Державі. Таке вирахування, однак, не повинне перевищувати суму податку на такий доход та майно, яка була б нарахована на такий доход та майно у відповідності з законодавством Договірної Держави.

2. Якщо у відповідності з будь-яким положенням цієї Конвенції одержаний доход або майно резидента Договірної Держави звільнені від податку у цій Державі, така Держава може, проте, при нарахуванні суми податку на залишок доходу або майна такого резидента, прийняти до уваги звільнений від податку доход або майно”.

Таким чином, відповідно до ст. 23 Конвенції український податок, сплачений в Україні фізичною особою - резидентом Азербайджанської Республіки, який є найманим працівником українського роботодавця, повинен зараховуватись  при визначенні (розрахунку) податкових зобов’язань цієї особи (азербайджанського податку) в країні її резиденції – Азербайджані. Однак, сума українського податку для врахування не повинна перевищувати суму азербайджанського податку, нарахованого відповідно до законодавства Азербайджану.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.