Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.01.2021 р. № 100/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо використанняфізичною особою – підприємцем у своїй діяльності нерухомого майна, право власності на яке належить дружині, і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що є фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку 3 групи.

Платник податку, посилаючись на ст. 60 Сімейного кодексу України
(далі –СКУ), відповідно до якої нежитлове приміщення є об'єктом права спільної сумісної власності, має намір безоплатно та без укладання будь-яких угод використовувати у своїй підприємницькій діяльності нежитлове приміщення, яке придбала у власність дружина.

Платник податку просить надати роз’яснення:

щодо податкових наслідків для фізичної особи – підприємця,який має намір використовуватиу своїй підприємницькій діяльності нежитлове приміщення, яке придбала у власність дружина;

чи виникає у такої фізичної особи – підприємця дохід платника єдиного податку;

щодо подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – повідомлення № 20-ОПП).

 

Щодо податкових наслідків для фізичної особи – підприємця,який має намір використовуватиу своїй підприємницькій діяльності нежитлове приміщення, яке придбала у власність дружината чи виникає у такої фізичної особи – підприємця дохід платника єдиного податку

Стаття 65 СКУ передбачено право подружжя на розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, якіякі не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу безоплатно надані товари, роботи, послуги – це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів, роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості, товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Відповідно до п. 292.3 ст. 292 Кодексу до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (пункт 1 статті 320 ЦКУ).

Отже, у разі якщо право власності на придбане майно зареєстроване на фізичну особу (дружину), то використовувати таке майно для здійснення підприємницької діяльності має лише власник.

При цьому зазначене майно можебути використане Вами виключно на підставі договору, укладеного з власником майна.

Щодо подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (повідомлення № 20-ОПП)

Згідно з частиною другою ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа – підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Пунктом 63.3 ст. 63 Кодексу встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкт оподаткування) є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 8.4 розділу VIII Порядку повідомлення № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

У разі набуття речових прав на нерухоме майно (нежитлове приміщення) дружиною суб’єкта господарювання, яке у подальшому використовується у його підприємницькій діяльності, то інформація про такий об’єкт оподаткування подається суб’єктом господарювання до контролюючого органу у повідомлені № 20-ОПП у порядку та строки, визначені пунктом 8.4 розділу VIII Порядку.

Повідомлення № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до повідомлення № 20-ОПП) (далі – Пам’ятка).

Відповідний стан об’єкта оподаткування (експлуатується, орендується, здається в оренду тощо), вид права на об’єкт (право володіння, користування, оренди, найму тощо) зазначаються з дотриманням пунктів 6 та 7 Пам’ятки.

При цьому у графі 10 «Вид права на об’єкт» повідомлення № 20-ОПП зазначається той вид права на об’єкт, що визначений правовстановлювальним документом, у графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення № 20-ОПП.

Отже, якщо об’єкт нерухомого майна (нежитлове приміщення), що належить суб’єкту господарювання на праві спільної сумісної власності подружжя, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними, та використовується безпосередньо таким суб’єктом у підприємницькій  діяльності, то у повідомленні № 20-ОПП у графу 9 «Стан об’єкта оподаткування» вноситься значення 2 – експлуатується та у графу 10 «Вид права на об’єкт» значення 1 – право власності. 

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (пункт 8.5 розділу VIII Порядку).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.