Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.01.2021 р. № 133/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкового обліку з ПДВ за операціями з отримання маркетингових послуг та порядку формування податкового кредиту і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку є виробником продукції, яку реалізує оптовим покупцям (дистриб’юторам). З метою розширення ринків збуту та збільшення обсягу реалізації продукції платник податку отримує від покупців продукції (дистриб’юторів) послуги з просування продукції на ринку, які підтверджуються актом наданих послуг. В бухгалтерському обліку платника податку плата за такі послуги обліковується як зменшення доходу від реалізації продукції таким дистриб’юторам.

Підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Отже, послуги з просування продукції на ринку, які платник податку отримує від покупців продукції (дистриб’юторів), за своєю сутністю є  маркетинговими послугами.  

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Пунктом 188.1 статті 188 Кодексу встановлено, що  база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

За операцією з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін (пункти 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу).

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 Кодексу, згідно з пунктом 198.1 якої до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу встановлено, що для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкові накладні, отримані з ЄРПН.

Щодо питання 1

З метою оподаткування ПДВ у ситуації, описаній у зверненні, мають місце дві різні операції з постачання, які підлягають оподаткуванню виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу:

перша – операція з постачання платником податку продукції дистриб’ютору, 

друга - операція з постачання дистриб’ютором  маркетингових послуг платнику податку.

Податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями визначаються відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу виходячи з їх договірної вартості.

Податковий кредит за такими операціями формується за правилами, визначеними статтею 198 Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу встановлено, що  для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Щодо особливостей відображення операцій, що здійснюються платником податку, у бухгалтерському обліку, який ведеться за міжнародними стандартами, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, та яке, зокрема,  здійснює нормативно-правове регулювання у сфері бухгалтерського обліку та визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку, обов'язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків).

Щодо питання 2

За операцією з отримання від покупця продукції (дистриб’ютора) послуг з просування продукції на ринку (маркетингових послуг), факт надання яких підтверджується актом наданих послуг, платник податку – отримувач таких послуг має право віднести суми ПДВ до податкового кредиту на підставі належним чином складеної дистриб’ютором та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.