Державна податкова служба України розглянула звернення щодо включення закладом охорони здоров’я до складу доходу при визначенні фінансового результату до оподаткування сум коштів цільового призначення, що надходять за договорами з Національною службою здоров’я України, та оподаткування ПДВ операцій з надання медичних послуг населенню у разі переходу зі спрощеної на загальну систему оподаткування та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, товариство, яке знаходиться на третій групі спрощеної системи оподаткування, надає медичні послуги населенню, в тому числі у рамках програми медичних гарантій відповідно до Закону України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VІІІ «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі Закон № 2168) та отримує кошти від Національної служби здоров’я України.
Згідно з пунктом 1 статті 2 Закону України № 2168 програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) – програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.
Надавачі медичних послуг – заклади охорони здоров’я усіх форм власності та фізичні особи - підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з головними розпорядниками бюджетних коштів.
Уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
Відповідно до Закону № 2168 держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій (пункт 1 статті 3 Закону № 2168).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Щодо питання 1
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму коштів за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, що отримуються закладом охорони здоров'я, який є платником податку на прибуток підприємств.
Такі операції відображаються платником податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Отже, питання бухгалтерського обліку сум коштів цільового призначення, що надходять закладу охорони здоров’я за договорами з Національною службою здоров’я України, при визначенні фінансового результату до оподаткування належать до компетенції Міністерства фінансів України.
Щодо питань 2 – 3
Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що операції з постачання послуг з охорони здоров'я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ (крім послуг, визначених підпунктами «а» –«о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).
Таким чином, режим звільнення від оподаткування ПДВ до операцій з постачання послуг з охорони здоров’я мають право застосовувати виключно платники ПДВ – заклади охорони здоров’я та реабілітаційні установи для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають ліцензію на постачання послуг з охорони здоров’я.
Перелік закладів охорони здоров’я затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 № 385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180.
При цьому отримання платником коштів відповідно до Договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеному з Національною службою здоров’я України, розцінюється як компенсація вартості послуг з медичного обслуговування населення, які згідно з підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ (крім послуг, визначених підпунктами «а» – «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).
У разі якщо послуги, про які йдеться у зверненні, належать до послуг, перерахованих у підпунктах «а» – «о»» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відс.
З приводу віднесення послуг, які надаються платником податку, до відповідної категорії послуг ДПС рекомендує звернутися до Міністерства охорони здоров’я України, як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, зокрема здійснює нормативно-правове регулювання у сфері охорони здоров’я.
З питань застосування спрощеної системи оподаткування, зазначених у зверненні, товариству надано індивідуальну податкову консультацію.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |