Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.01.2021 р. № 156/ІПК/15-32-07-05-06

Головне управління ДПС в Одеській області, в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), розглянуло в межах своєї компетенції запит на отримання індивідуальної податкової консультації, з наступних питань:

1) Чи зобов’язаний ФОП використовувати РРО з умови, за умови що він надає послуги з кур’єрської доставки, основними клієнтами є юридичні особи-нерезиденти та резиденти України, а форма оплати – безготівкові розрахунки: з банківських рахунків юридичних осіб на банківський рахунок ФОП?

2) В яких випадках ФОП буде зобов’язаний використовувати РРО?

3) Якщо ФОП не зобов’язаний використовувати РРО, тоді які обов’язкові первинні документи мають бути у нього з метою виконання законодавства про РРО?

4) Якщо потрібен РРО в даному випадку, то які документи необхідні для його встановлення?

Відповідно до звернення ФОП надає послуги з кур’єрської доставки, є платником єдиного податку зі ставкою 5% та не є платником ПДВ.

Основними клієнтами ФОП є юридичні особи-нерезиденти та резиденти України. Форма оплати – безготівкові розрахунки:

з банківських рахунків юридичних осіб на банківський рахунок ФОП.

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - Кодекс) та Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №265).

Законом №265 визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

  Згідно з п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (із змінами та доповненнями), безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. 

Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону №265 РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Тобто, при здійсненні виключно у безготівкової форми оплати (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО та/або ПРРО є не обов’язковим.

Разом з цим необхідно врахувати, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді

Фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати.

Відповідно до глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (із змінами та доповненнями) (далі - Порядок), реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію РРО за ф. №1-РРО (далі - реєстраційна заява за ф. №1-РРО).

Представник суб’єкта господарювання може зареєструвати РРО за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження.

Для реєстрації ПРРО складається заява про реєстрацію ПРРО за формою №1-ПРРО (далі – Заява).

Заява в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою-підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у разі подання заяви в електронній формі із зазначенням дати подання.

Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню.

У випадках, передбачених цим Порядком, можливість подання суб’єктами господарювання в електронній формі документів, у тому числі реєстраційної заяви, забезпечується в Електронному кабінеті, що функціонує відповідно до статті 421 Кодексу, або засобами телекомунікацій.

Суб’єкти господарювання можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомунікацій з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року №851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.

У разі подання заяви в електронній формі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в електронній формі, що розміщене в Електронному кабінеті, або копію реєстраційного посвідчення засобами телекомунікацій на адресу своєї електронної пошти.

Для цього в реєстраційній заяві суб’єкт господарювання зазначає спосіб отримання цього документа (в електронній формі на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, в Електронному кабінеті або безпосередньо в контролюючому органі).

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.